ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА РИЗИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
Теоретично обгрунтовано сфери, викривлення або недоліки в яких пов’язано з екологічними проблемами. З метою визначення напрямів формування та реалізації екологічної політики держави в контексті сучасних екологічних викликів глобального простору проаналізовано еволюцію екологічних проблем та заходів щодо вирішення їх на державному рівні. Визначено змістовні характеристики різних типів екологічної політики держави. Акцентовано увагу на необхідності комплексного аналізу соціальних, економічних та екологічних ризиків при формуванні екологічної політики.
Завантаження
Посилання
Anderson, James E. (2015). Public Policymaking: An Introduction. 8th edn. Stamford, CT: Cengage Learning.
Hempel, L. C. (2006). Climate Policy on the Installment Plan. Washington, DC: CQ Press.
Kraft, M. E. (2018). Environmental policy and politics. New York: Routledge, University of Wisconsin-Green Bay.
Tobin, R. J. (2016). Environment, Population, and the Developing World. Environmental Policy, 18, 311–332. Washington, DC: CQ Press.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).