НОВІТНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРИ НАВЧАННІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Анотація
Розглянуто теоретичні аспекти викладання англійської мови державним службовцям, у т. ч. наведено цілу низку сучасних методик викладання в умовах дистанційного навчання при підвищенні мотивації слухачів. Наведено характеристику технологій та підходів з точки зору також і змішаного навчання у вивченні іноземних мов. Надано практичне обґрунтування ефективності навчання англійської мови за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.
Завантаження
Посилання
Curran, C.A. (1976). Counseling-learning in second language. East Dubuque, IL: Counseling – Learning Publications.
Gattegno, C. (1972). Teaching Foreign Languages in Schools: The Silent Way. New York: Educational Solutions.
Krashen, S.D. (1987). Principles and Practice in Second Language Acquisition. New York; London: Prentice Hall International.
Richards, J.C., Rodgers, T.S. (2001). Approaches and Methods in Language Teaching. Cambridge UK: Cambridge University Press.
Terrel, T.D. (1982). The natural approach to language teaching: an update. Modern Language Journal, 66, 121–132.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).