Теоретичні аспекти упровадження smart-технологій у діяльність органів місцевого самоврядування
Анотація
Розглянуто теоретичні аспекти упровадження smart-технологій у діяльність органів місцевого самоврядування. Систематизовано низку наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних дослідників, у яких обґрунтовано підходи до виникнення феномену smart city. Визначено його зв’язок із поняттями smart community та intelligent city. Досліджено ініціативи з упровадження smart-технологій у систему управління містом, що затверджені Європейським Союзом. Обґрунтовано поняття smart city з боку публічного управління. Зазначено, що процеси належного упровадження smart-технологій завбачають ефективне використання інтелектуальної автоматизованої системи управління в діяльності органів місцевого самоврядування.
Завантаження
Посилання
Didenko, L. Kondrashova, V. (2016). Zasnovnuku: Smart-kraina. Gileya: naukovyi visnuk: zbirnuk naukovuh prats / gol. red. V.M. Vashkevych. “Gileya”, 107 (4) [in Ukrainian].
Druker P. (2007). Praktyka menedzhmenta M. : Vylyams [in Ukrainian].
Zhukovych I. (2015). Smart-misto yak novyy obyekt statystychnykh doslidzhen: deyaki kontseptualni aspekty. Statystyka ta sumizhni haluzi doslidzhen, 2, 69–73 [in Ukrainian].
Muzhanova T. (2017). “Rozumne misto” yak innovatsiyna model upravlinnya. Ekonomika. Menedzhment. Biznes, 2, 116–122 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecmebi_2017 _2_19.
Ofitsiynyy sayt Yevropeyskoyi Statystyky (Yevrostatu). URL: http://ec.europa.eu/eurostat
Sokolovska, O. (2014). Smart City: vykorystannya informatsiyno-komunikatyvnykh tekhnolohiy u mistsevomu samovryaduvanni. Aspekty publichnoho upravlinnya. 11–12, 77–85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aplup_2014_11-12_12.
Shyfr: tsyfrove misto. URL: https://www.knteu.kiev.ua/file/NjY4NQ==/37285b4c843c24ddbef908c58876cb7a.pdf
Definition of Smart Cities. China Communication Standards Association (CCSA), Smart Sustainable City: terminologies and definitions, (2013). URL: http://www.ccsa.org.cn/workstation/project_disp.php?auto_id=4336
European Innovation Partnership on Smart Cities and Communities – Strategic Implementation Plan, (2013). URL: http://ec.europa.eu/eip/smartcities/ files/sip_final_en.pdf
Giffinger, R. (2007) Smart Cities Ranking of European Medium-Size URL: http://www.smart-cities.eu/download/smart_cities_final_report.pdf.
Hall, R.E., Bowerman, B., Braverman, J., Taylor, J., Todosow, H., Von Wimmersperg U. (2009). The Vision of a Smart Sustainable City, SciTech Connect: U.S. Department of Energy, Office of Scientific and Technical Information (OSTI). URL: http://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/773961.
Marciniak, K. (2013). Applying knowledge grid models in smart city concepts. Proceedings of the 6th Knowledge Cities World Summit, KCWS, Lookus Scientific, 238–244.
Nam, T., Pardo, T. (2011). Conceptualizing Smart City with Dimensions of Technology, People, and Institutions. Proc. 12th Annual International Conference on Digital Government Research, 282–291.
Palmisano, S.J. (2018). A Smarter Planet: The Next Leadership Agenda IBM. United States. Electronic data. Warsaw, URL: www.ibm.com/ibm/cioleadershipexchange/us/en/pdfs/SJP_Smarter_Planet.pdf.
Vanolo, A. (2014). Smartmentality: The smart city as disciplinary strategy. Urban Studies, 51, iss. 5, 883–898.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).