Культура медіа-споживання як засіб забезпечення медіа-безпеки та особливості розвитку медіа-освіти

  • Дмитро Спасібов Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків https://orcid.org/0000-0001-6116-287X
  • Петро Клімушин Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-1020-9399
  • Тетяна Колеснік Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-7442-8136
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.19.01.15
Ключові слова: медіа-простор, медіа-освіта, медіа-споживання, медіа-залежність, медіа- комунікації, медіа-неравенство, медіа-технології, медіа-екологія

Анотація

Надано аналіз основних проблем упровадження медіа-освіти за результатами комплексного дослідження в загальноосвітніх школах України. Основними пріоритетами медіа-освіти є формування: критичного самостійного мислення, культури медіа-споживання як засобу забезпечення медіа-безпеки, здатності протистояти маніпуляціям. Комплексне вирішення цієї проблеми можливе на базі науково-методологічного забезпечення розроблення індивідуальних стратегій безпечного медіа-споживання (діагностичного інструментарію, спеціалізованих елективних курсів, комплексу психолого-педагогічних заходів).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Дмитро Спасібов, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків

к.т.н., аспірант кафедри інформаційних технологій і систем управління,
Харкiвський регiональний інститут державного управлiння
Національної академії державного управлiння при Президентовi України,
м. Харків

Петро Клімушин , Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

к.т.н., доцент кафедри інформаційних технологій,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
м. Харків

Тетяна Колеснік , Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

к.пед.н, доцент кафедри інформаційних технологій,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
м. Харків

Посилання

Implementation of media education in Ukraine. Analytical report. (2016). U-Media URL: https://www.slideshare.net/umedia/2016-66299447 [in Ukrainian].

Kopovaya, A.S., Kravchenko, E.V. (2014). Culture of media consumption as a means of ensuring media security. Initiatives of the XXI century. 1. 52–44. [in Russian].

Media psychology: at the intersection of informational and educational spaces. (2014). National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Social and Political Psychology. Kyiv [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-07-11
Як цитувати
Спасібов, Д., Клімушин , П., & Колеснік , Т. (2019). Культура медіа-споживання як засіб забезпечення медіа-безпеки та особливості розвитку медіа-освіти. Теорія та практика державного управління, 1(64), 133-141. https://doi.org/10.34213/tp.19.01.15
Номер
Том 1 № 64 (2019): Теорія та практика державного управління
Розділ
Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).