Партисипативність в прийнятті містобудівних рішень органами публічного управління: зарубіжний досвід

  • Валентина Мамонова Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-0219-3884
  • Олександр Довбня Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-6730-8953
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.19.02.24
Ключові слова: громадська участь, містобудівна документація, партисипативність, «драбина партисипації», громадське обговорення.

Анотація

Розглянуто окремі підходи до класифікації партисипативності (рівнів участі громадськості) в прийнятті рішень місцевого значення, обґрунтовано доцільність їх застосування у процесі розробки та затвердження містобудівної документації. Через призму «драбини партисипації» за Ш. Арнштайн проаналізовано досвід Республіки Польща та міста Бонн (Німеччина) щодо партисипаційних процесів в прийнятті містобудівних рішень органами публічного управління.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Валентина Мамонова, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків

д.держ.упр., проф.,
професор кафедри регіонального розвитку та місцевого самоврядування,
Харківський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України,
м. Харків

Олександр Довбня , Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків

аспірант кафедри регіонального розвитку та місцевого самоврядування,
Харківський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України,
м. Харків

Посилання

Pro reguliuvannia mistobudivnoi diialnosti: Zakon Ukrainy vid 17.02.2011 No 3038-VI (red. vid 22.02.2018). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 [in Ukrainian].

Arnstein, Sherry R. (1969). A Ladder of Citizen Participation. Journal of the American Institute of Planners. 35, 4, 216–224.

Leitlinien für die Bürgerbeteiligun URL: http://www.bonn.de/rat_verwaltung_buergerdienste/buergermitwirkung/leitlinien_buergerbeteiligung/index.html.

Rowe G, Frewer L. (2005). A typology of public engagement mechanisms. Science, Technology & Human Values. 30. 251–290. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1. 1.546.7172&rep=rep1&type=pdf.

Ustawa z dnia 27 marca 2003 r. o planowaniu i zagospodarowaniu przestrzennym (Dz. U. z 2016 r. poz. 778).

Опубліковано
2019-05-13
Як цитувати
Мамонова, В., & Довбня , О. (2019). Партисипативність в прийнятті містобудівних рішень органами публічного управління: зарубіжний досвід. Теорія та практика державного управління, 2(65), 191-198. https://doi.org/10.34213/tp.19.02.24
Номер
Том 2 № 65 (2019): Теорія та практика державного управління
Розділ
Напрями реформування системи місцевого самоврядування в Україні

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).