МОДЕЛЬ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Микола Попов к.держ.упр., доц., перший заступник директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Одеса https://orcid.org/0000-0003-0204-1810
  • Віктор Комаровський к.т.н., доц., доцент кафедри глобалістики, європейської інтеграції та національної безпеки, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Одеса https://orcid.org/0000-0003-0204-1810
  • Анастасія Бондар заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, м. Одеса https://orcid.org/0000-0003-1241-9629
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.21.02.02
Ключові слова: цифрова модель публічного управління, адміністративні послуги, стандарт адміністративної послуги, електронний адміністративний регламент.

Анотація

Розглянуто емпіричну цифрову модель урядування, побудовану на основі узагальнення відомих підходів із подання системи публічного управління на цифровій платформі в інтернет-середовищі. Особливістю запропонованої авторами цифрової моделі публічного управління є врахування специфіки діяльності на локальному рівні з одночасною інтеграцією до зовнішнього інформаційного середовища. Відповідність запропонованої моделі до положень концепції “нового публічного управління” дозволила повною мірою враховувати сучасні тенденції в модернізації системи публічного управління. Застосування запропонованої моделі розглянуто на прикладі цифрової трансформації процесу надання адміністративних послуг.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Abramenko, Yu.Iu., Chykarenko, I.A. (2009). Zarubizhnyi dosvid e-vriaduvannia ta problemy yoho implementatsii v Ukraini [Foreign experience of e-government and problems of its implementation in Ukraine]. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka, vol. 2, No. 2. URL: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2009-02/09ayypiu.pdf [in Ukrainian].

Bondarenko, M., Kolisnichenko, N. (2020). Modeli stvorennia arkhitektury systemy e-uriaduvannia: svitovyi dosvid ta ukrainski realii [Models of creating the architecture of E-government: world experience and ukrainian realities]. Teoriia ta praktyka publichnoho upravlinnia, vol. 4, No. 71, 186–195 [in Ukrainian].

Al-Khouri, A. and Bal, J. (2008) Electronic government in the GCC countries. World Academy of Science, Engineering and Technology International Journal of Computer and Information Engineering, vol. 2, No. 5, 1614–1629. URL: https://publications.waset.org/10055/electronic-government-in-the-gcc-countries.

Andersen, K.V., Henriksen, H.Z. (2006) E-Government Maturity Model: Extension of the Layne and Lee Model. Government Information Quarterly, 23, 236–248. URL: https://www.researchgate.net/publication/222658012_e-Government_Maturity_Models_Extension_of_the_Layne_and_Lee_Model.

Azab, N.A. (2009). Assessing electronic government readiness of public organizations. Communications of the IBIMA, No. 8 (13), 95–106. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Assessing-Electronic-Government-Readiness-of-Public-Azab/e629c00cfc0832aebdf373ac833bb0cebdb6c8c2.

Bouchaib Bounabat (2017). From e-Government to digital Government: Stakes and Evolution Models. e-TI, No. 10, 8–21. URL: http://w.revue-eti.net/index.php/eti/article/viewFile/117/pdf.

Digital Agenda for Europe Scoreboard (2012). European Commission, Brussels. June. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/78c4b38d-7d77-4445-a18b-1cafd582c1e4.

European e-Government Action Plan 2016-2020 (2015). European Commission, Brussels. URL:https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/european-egovernment-actionplan-2016-2020.

Government Digital Strategy (2012). Cabinet office, November. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/296336/Government_Digital_Stratetegy_-_November_2012.pdf.

Nabafu, R. and Maiga, G.A (2012). Model of Success Factors for Implementing Local eGovernment in Uganda. Electronic Journal of e-Government, vol. 10, issue 1, 31–-46. URL: https://academic-publishing.org/index.php/ejeg/article/view/560.

Nixon, P., Koutrakou, V., Rawal, R. (2009). Understanding e-Government in Europe. Published Decembe, 271–272. URL: https://www.routledge.com/Understanding-E-Government-in-Europe-Issues-and-Challenges/Nixon-Koutrakou-Rawal/p/book/9780415468008.

Recommendation of the Council on Digital Government Strategies. Adopted by the OECD Council on 15 July 2014. p. 12. URL: https://www.oecd.org/gov/digital-government/Recommendation-digital-government-strategies.pdf.

Rombach, D., Steffens, R. (2009). E-Government Springer Handbook of Automation. Nof (Ed.). Springer, 1629–1641. URL: https://nivelco.com.ua/documents/technical%20publications%20docs/Nof%20S.Y.%20Springer%20Handbook%20of%20Automation%2C%20Springer%2C%202009.pdf.

Seifert, J.W. (2003). A primer on e-government: Sectors, stages, opportunities and challenges of online governance. Report for Congress. Congressional Research Service for the Library of Congress, Updated January, 28, 24. URL: https://fas.org/sgp/crs/RL31057.pdf.

Vlahovic, N., Vracic, T. (2015). An Overview of E-Government 3.0 Implementation. Encyclopedia of Information Science and Technology / Khosrow-Pour, Mehdi (ur.). Hershey, USA: IGI Global, 2700–2708. URL: https://www.bib.irb.hr/804840.

Опубліковано
2021-03-19
Як цитувати
Попов , М., Комаровський, В., & Бондар, А. (2021). МОДЕЛЬ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ. Теорія та практика державного управління, 2(73), 16-24. https://doi.org/10.34213/tp.21.02.02
Номер
Том 2 № 73 (2021): Теорія та практика державного управління
Розділ
Розвиток системи державного управління в Україні

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).