ГЕОПОЛІТИЧНИЙ МІФ В ЕПОХУ АЛГОРИТМІВ: ТРАНСФОРМАЦІЯ СИМВОЛІЧНОГО ПІД ВПЛИВОМ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ
Анотація
У статті здійснено філософсько-методологічну реконструкцію геополітичного міфу як ефекту мережі взаємодій між алгоритмами, цифровими платформами і користувачами. Запропоновано перейти від класичної моделі суверенного міфотворця до акторно-мережевої онтології, у якій алгоритм постає як повноправний актор виробництва символічного. Теоретичну рамку утворює інтеграція кількох ліній: символічна форма у Кассірера, другоступенева семіологія у Барта, теорія коду і модельного читача у Еко, дискурсивна формація і влада-знання у Фуко, афективна циркуляція у Ахмед і до-особистісний афект у Массумі, акторно-мережева теорія Латура, Каллона і Лоу. Усі ці пласти інтегруються в єдиний аналітичний каркас, у якому міф не передує мережі, а конденсується в ній. На цьому ґрунті розгорнуто аналіз трьох платформних режимів циркуляції геополітичного міфу. TikTok утворює режим міфоконденсації через алгоритмічне прискорення: For You Page відбирає форми, що максимізують утримання уваги, і саме форма мікровідео стає носієм афективного ядра. YouTube утворює режим стабілізації: рекомендаційна архітектура систематично рухає користувача вглиб уже захоплених наративних траєкторій, ущільнюючи міф у формі «загальновідомого». Telegram функціонує як режим інкубації: щільні мережі взаємних пересилок створюють афективний резонанс у напівзакритому середовищі. Геополітичний міф у цифрову епоху не виробляється централізованим суб'єктом – він є структурним ефектом інфраструктур видимості, що систематично завищують ставку афективно навантажених, ритмічно зчеплених форматів. Запропоновано переосмислити поняття влади у термінах алгоритмічного управління видимістю, а поняття автора – як розподілену позицію між людиною, ботом і генеративною моделлю. Звідси випливають практичні наслідки для критичної аналітики: замість фактологічної перевірки змісту наративу – реконструкція мережних зчеплень, що цей наратив утримують; замість викриття «хибної свідомості» – аналіз інфраструктур, у яких ця свідомість безперервно переоформлюється.
Завантаження
Посилання
Ahmed, S. (2014). The Cultural Politics of Emotion (2nd ed.). Edinburgh University Press.
Barthes, R. (1972). Mythologies (A. Lavers, Trans.). New York: Hill and Wang.
Bhandari, A., & Bimo, S. (2022). Why's Everyone on TikTok Now? The Algorithmized Self and the Future of Self-Constitution on Social Media. Social Media + Society, 8(1). https://doi.org/10.1177/20563051221086241
Bratton, B. (2021). The Revenge of the Real: Politics for a Post-Pandemic World. London: Verso.
Bucher, T. (2018). If…Then: Algorithmic Power and Politics. New York: Oxford University Press.
Callon, M. (1986). Some Elements of a Sociology of Translation: Domestication of the Scallops and the Fishermen of St Brieuc Bay. In J. Law (Ed.), Power, Action and Belief: A New Sociology of Knowledge (pp. 196–223). London: Routledge.
Cassirer, E. (1955). The Philosophy of Symbolic Forms. Volume 2: Mythical Thought (R. Manheim, Trans.). New Haven: Yale University Press.
Couldry, N., & Mejias, U. A. (2019). The Costs of Connection: How Data Is Colonizing Human Life and Appropriating It for Capitalism. Stanford: Stanford University Press.
Crawford, K. (2021). Atlas of AI: Power, Politics, and the Planetary Costs of Artificial Intelligence. New Haven: Yale University Press.
Eco, U. (1976). A Theory of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press.
Foucault, M. (1977). Discipline and Punish: The Birth of the Prison. Translated by Alan Sheridan. New York: Pantheon Books, 334 p.
Foucault, M. (2002). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Routledge, 246 p.
Gillespie, T. (2018). Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. New Haven: Yale University Press.
Latour, B. (2005). Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press.
Law, J. (1992). Notes on the Theory of the Actor-Network: Ordering, Strategy, and Heterogeneity. Systems Practice, 5(4), 379–393.
Massumi, B. (2002). Parables for the Virtual: Movement, Affect, Sensation. Durham: Duke University Press.
Mejias, U. A., & Couldry, N. (2024). Data Grab: The New Colonialism of Big Tech and How to Fight Back. Chicago: University of Chicago Press.
Munn, L. (2021). More than a mob: Parler as preparatory media for the U.S. Capitol storming. First Monday, 26(3). https://doi.org/10.5210/fm.v26i3.11574
Pasquale, F. (2015). The Black Box Society: The Secret Algorithms That Control Money and Information. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Ribeiro, M. H., Ottoni, R., West, R., Almeida, V. A. F., & Meira, W. (2020). Auditing Radicalization Pathways on YouTube. In Proceedings of the 2020 Conference on Fairness, Accountability, and Transparency (pp. 131–141). New York: ACM
Rouvroy, A., & Berns, T. (2013). Gouvernementalité algorithmique et perspectives d'émancipation. Réseaux, 177, 163–196.
Seaver, N. (2022). Computing Taste: Algorithms and the Makers of Music Recommendation. Chicago: University of Chicago Press.
Urman, A., & Katz, S. (2022). What they do in the shadows: examining the far-right networks on Telegram. Information, Communication & Society, 25(7), 904–923.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York: PublicAffairs.
Zulli, D., & Zulli, D. J. (2022). Extending the Internet meme: Conceptualizing technological mimesis and imitation publics on the TikTok platform. New Media & Society, 24(8), 1872–1890/
