«DOWN THE RABBIT-HOLE»: ЗАНУРЕННЯ У СВІТ ФІЛОСОФІЇ. ДО СУЧАСНИХ ПИТАНЬ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ

  • Тетяна Василівна Подольська кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-1159-7538
Ключові слова: методика викладання, дромос, філософія входження, лімінальність, суб’єктність, становлення, риторика, філософська ініціація, онтологічна відкритість, топографія мислення, філософія освіти

Анотація

Стаття досліджує момент, у якому філософія ще не оформилася у систему понять, але вже почала руйнувати очевидність світу. Вихідним матеріалом стає перша глава «Пригоди Аліси в Дивокраї та в Задзеркаллі» Льюїса Керролла, прочитана не як вступ до дитячої пригоди, а як топографія входження у мислення. Білий Кролик не запрошує Алісу – він лише порушує звичний порядок речей настільки, що світ перестає повністю збігатися із собою. Саме ця тріщина і стає умовою філософського руху.

Центральним поняттям статті є дромос – простір переходу, який існує лише в русі між двома станами і не належить жодному з них остаточно. Дромос розглядається не як метафора шляху до філософії, а як форма самого мислення у момент втрати опори. У цьому просторі нудьга постає не психологічним станом, а онтологічною відкритістю; падіння – не сюжетом, а лімінальним режимом свідомості; мовна гра – не декоративним нонсенсом, а досвідом входження у мову раніше за її розуміння. Зміна масштабу Аліси інтерпретується як криза співмірності між суб’єктом і світом, а «Пригоди Аліси в Дивокраї та в Задзеркаллі» – як інший режим раціональності, що оголює умовність будь-якого порядку мислення.

Методологічно стаття поєднує герменевтичний, феноменологічний і проблематологічний підходи, залучаючи ідеї Ж. Дельоза, П. Адо, Г.-Ґ. Ґадамера, М. Мейєра, М. Фуко, П. Рікера, В. Тернера та Л. Вітґенштайна. При цьому текст відмовляється від позиції зовнішнього спостереження: філософія розглядається не як об’єкт опису, а як досвід, у який читач уже втягнутий раніше, ніж встигає це усвідомити. У цьому сенсі «Пригоди Аліси в Дивокраї та в Задзеркаллі» прочитується не як текст, що потребує остаточного тлумачення, а як особливий риторичний механізм дестабілізації очевидності. Керроллівський нонсенс функціонує як спосіб виявити межі, змусити мислення втратити автоматизм і пережити власну нестабільність як умову руху.

Стаття відкриває цикл досліджень, присвячених прочитанню Л. Керролла як простору філософської ініціації, де персонажі, мовні зсуви та топографія Wonderland функціонують не як літературні образи, а як механізми породження мислення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Alice in Wonderland: Experimental jurisprudence on the internal point of view / Roversi C. et al. Jurisprudence. An International Journal of Legal and Political Thought. 2023. Vol. 14, Issue 2. pp. 143–170. DOI: https://doi.org/10.1080/20403313.2022.2109884

Carroll, L. (2009). Alice’s adventures in Wonderland and Through the Looking-Glass. Oxford University Press.

Deleuze, G. (1990). The logic of sense (M. Lester & C. Stivale, Trans.). Columbia University Press.

Faranda, A. (2022). Alice’s Adventures in Wonderland: A journey into the unconscious, a shamanic journey. *Blue Gum*, *9*, 1–12. https://www.ub.edu/dpfilsa/Blue_Gum/BlueGum_Vol9/9_Faranda%20Blue%20Gum%209%202022.pdf

Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Pantheon Books.

Foucault, M. (1977). Discipline and punish: The birth of the prison (A. Sheridan, Trans.). Pantheon Books.

Gadamer, H.-G. (2004). Truth and method (2nd rev. ed., J. Weinsheimer & D. G. Marshall, Trans.). Continuum.

Hadot, P. (1995). Philosophy as a way of life: Spiritual exercises from Socrates to Foucault (A. I. Davidson, Ed.; M. Chase, Trans.). Blackwell.

Hadot, P. (2002). What is ancient philosophy? (M. Chase, Trans.). Harvard University Press.

Heidegger, M. (1995). The fundamental concepts of metaphysics: World, finitude, solitude (W. McNeill & N. Walker, Trans.). Indiana University Press.

Lyotard, J.-F. (1984). The postmodern condition: A report on knowledge (G. Bennington & B. Massumi, Trans.). University of Minnesota Press.

Meyer, M. (1986). Problématologie: Philosophie, science et langage. Presses Universitaires de France.

Nietzsche, F. (1961). Thus spoke Zarathustra (R. J. Hollingdale, Trans.). Penguin Books.

Podolska, T. V., Skryl, O. I. Voices-positions in discourses: how is identity possible? Anthropological Measurements of Philosophical Research, 2017, (11), 23–32. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i11.105474

Ricoeur, P. (1981). Hermeneutics and the human sciences: Essays on language, action and interpretation (J. B. Thompson, Ed. & Trans.). Cambridge University Press.

Ricoeur, P. (1984–1988). Time and narrative (Vols. 1-3) (K. McLaughlin & D. Pellauer, Trans.). University of Chicago Press.

Sfetcu N. Alice’s Adventures in Wonderland – Philosophical perspectives. Index Academic. 2025. Vol. 1. pp. 1–11. DOI: https://doi.org/10.58679/IA55823

Turner, V. (1969). The ritual process: Structure and anti-structure. Aldine Publishing.

Wittgenstein, L. (2009). Philosophical investigations (G. E. M. Anscombe, P. M. S. Hacker, & J. Schulte, Trans., Rev. 4th ed.). Wiley-Blackwell.

Опубліковано
2026-05-27
Цитовано
Як цитувати
Подольська, Т. В. (2026). «DOWN THE RABBIT-HOLE»: ЗАНУРЕННЯ У СВІТ ФІЛОСОФІЇ. ДО СУЧАСНИХ ПИТАНЬ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (73), 19-26. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2026-73-02