ФЕНОМЕН ЖАХЛИВОГО ЯК ІНВЕРСІЯ РЕНЕСАНСНОГО ІДЕАЛУ ТІЛЕСНОСТІ
Анотація
У статті досліджується феномен жахливого як інверсія ренесансного ідеалу тілесності, простежується трансформація культурних репрезентацій людського тіла від Ренесансу до XXI століття. В статті акцентується, що Ренесансна парадигма розглядала тіло як символ гармонії, пропорційності та божественної досконалості, що поєднує фізичну красу й духовну впорядкованість. У сучасному мистецтві, зокрема у жанрі боді-горору, тілесність постає як простір нестабільності, фрагментації та екзистенційної загрози, де деформація, аномалія та руйнування цілісності стають ключовими естетичними та філософськими категоріями.
Автор поєднує історико-культурологічний, порівняльний та феноменологічний підходи для аналізу динаміки змін у сприйнятті тілесності. Важливу роль у теоретичному осмисленні жахливого відіграють концепції Фройда (Unheimlich) та Крістови (abject), які висвітлюють психологічні, соціокультурні та тілесні механізми страху, огиди та порушення меж «Я». Пропонується аналітична модель трансформації тілесності через три стадії: дестабілізація форми, фрагментація та аномалія, екзистенційна руйнація, що демонструє перехід від гармонійного ренесансного тіла до його сучасної інверсії.
Показано, що жахливе не заперечує ренесансний ідеал, а виступає його дзеркальним відображенням, відкриваючи нові перспективи для філософського, культурологічного та естетичного осмислення людського тіла. Інверсія тілесності у сучасному мистецтві демонструє зміну культурної парадигми: тіло перестає бути символом упорядкованості й перетворюється на простір матеріальної та екзистенційної вразливості.
Завантаження
Посилання
Abashnik, U. V. (2022). “Anatomy” (1999): Between the Horror Film and Hippocratic Theory. Human, Society, Communication Technologies. Proceedings of the 10th International Scientific and Practical Conference, Kharkiv, October 27–28, 2022 (pp. 11–15). (In Ukrainian).
Abashnik, U. V. (2023). “Das Gespensterhaus / The House of Ghosts” (1942): Specific Features of Swiss Horror Comedy. Human, Society, Communication Technologies. Proceedings of the 11th International Scientific and Practical Conference, Kharkiv, October 26–27, 2023 (pp. 9–11). (In Ukrainian).
de Beauvoir, S. (1994). The Second Sex (Vols. 1–2; Trans. from French by N. Vorobyova, P. Vorobyov, & Yu. Sobko). Kyiv: Osnovy. Vol. 1, 390 p. (In Ukrainian).
Kristeva, J. (2005). Powers of Horror: An Essay on Abjection. Independent Cultural Studies Journal “Yi”, No. 37, pp. 38–53. Retrieved from https://www.ji.lviv.ua/n37texts/kristeva.htm (In Ukrainian).
Taglina, Y. S., & Kutenko, O. S. (2020). Transfiguration of the Representation of Art: The Search for New Formats in a World of Isolation. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Theory of Culture and Philosophy of Science, (61), 45–52. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2020-61-05 (In Ukrainian).
Taglina, Y. S. (2025). The Effect of the Uncanny (Unheimlich) in the Films of D. Lynch (Based on the Film “Mulholland Drive”). In Cultural Studies and Social Communications: Innovative Development Strategies: Programme of the International Scientific Conference (November 20–21, 2025) (p. 72). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture. (In Ukrainian).
Khrabrova, H. Artistic Vision of Corporeality in the Renaissance: Axiology, Semantics, and Leading Models of Representation. Ukrainian Shakespeare Portal. [Online resource]. Available at: https://shakespeare.znu.edu.ua/hrabrova-g-hudozhnja-vizija-tilesnosti-v-epohu-vidrodzhennja-aksiologija-semantika-i-providni-modeli-reprezentacii-2/?lang=uk (In Ukrainian).
Adler Kathleen, & Pointon, Marcia (Eds.). The Body Imaged: The Human Form and Visual Culture since the Renaissance. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. ISBN 0521447682 (pbk), ISBN 0521415365 (hbk). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.academia.edu/71700607/The_body_imaged_the_human_form_and_visual_culture_since_the_Renaissance
Diffrient, D. S. (2023). Body Genre: Anatomy of the Horror Film. Jackson: University Press of Mississippi. 329 p.
Freud, S. (1919). The “Uncanny” [„Das Unheimliche“]. In J. Strachey (Ed. & Trans.), The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud (Vol. 17, pp. 217–256). Hogarth Press. https://web.mit.edu/allanmc/www/freud1.pdf
Kalof, L., & Bynum, W. (Eds.). (2014). A Cultural History of the Human Body in the Renaissance. Bloomsbury Academic. Retrieved from https://www.bloomsbury.com
Keesey, D. (2017). Twenty‑First Century Horror Films (249 p.). Kamera Books. ISBN 978‑1843449058
Michael, E. (2020). Renaissance theories of body, soul, and mind. In L. M. O’Malley & D. Jacoby (Eds.), Psyche and Soma: Physicians and Metaphysicians on the Mind Body Problem from Antiquity to Enlightenment (pp. 123–145). Oxford University Press. Retrieved from https://academic.oup.com
Pointon, M., & Adler, K. (1993). The body imaged: the human form and visual culture since the Renaissance. Cambridge University Press.
Sawday, J. (2013). The body emblazoned: dissection and the human body in Renaissance culture. Routledge.
Seel, M. (2013). Die Künste des Kinos. Frankfurt am Main: S. Fischer Verlag. 256 S. (In German).
Shelton, C. (2008). Unheimliche Inskriptionen. Eine Studie zu Körperbildern im postklassischen Horrorfilm. Bielefeld: transcript Verlag. 380 S. (In German).
The philosophy of horror. Thomas Richard Fahy (ed.) - 2010 - Lexington, Ky.: University Press of Kentucky.
Wind, E. (1968). Pagan Mysteries in the Renaissance. Princeton, NJ: Princeton University Press. Retrieved from https://philpapers.org
Yandell, C. (2010). Renaissance culture. French Review, 83, 540-558.
