ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ, АБО ФІЛОСОФІЯ ЯК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРИГОДА
Анотація
У цій статті здійснено філософське обґрунтування трансдисциплінарного підходу до дослідження політики як складного культурно-онтологічного феномена, що вимагає переосмислення як самої філософії, так і методів наукового пізнання. Автор виходить з тези, що традиційні міждисциплінарні методики, попри їхню евристичну цінність, не здатні охопити всю багатовимірність політичного як поля, де перехрещуються логічні, естетичні, мовні, релігійні, тілесні й сакральні виміри буття. Відтак, політична філософія повинна розгортатися як трансдисциплінарне мислення, що не просто долає дисциплінарні межі, а трансформує саму структуру пізнавального акта, перетворюючи філософа на учасника живого знання in vivo. У цьому сенсі політика постає не як об'єкт аналізу, а як ситуація пізнання, яка вимагає від дослідника екзистенційного включення, критичної відкритості та здатності мислити в режимі включеного третього. Спираючись на ідеї Ж. Піаже, Б. Ніколеску, Й. Бреннера, Л. Грінекра, а також філософську спадщину Платона, Арістотеля, Данте, Томи Аквінського, автор демонструє історичну тяглість трансдисциплінарного бачення політичного. Особливу увагу приділено критиці натуралістичних передумов у теорії Ніколеску та розробці альтернативних концепцій через філософію мови (Вітґенштайн, Остін), аналітичну логіку, феноменологію та семантику можливих світів. Розкривається потенціал некласичних логік (зокрема логіки включеного третього) як філософських інструментів опрацювання онтологічної множинності. Автор також звертається до сучасних досліджень у сфері трансдисциплінарного менеджменту, голістичної епістемології, акторно-мережевої теорії та експериментальної філософії. Трансдисциплінарність у філософії політики розглядається як евристична подорож — theoria — що водночас є способом буття та способом осмислення, де філософський текст постає як експериментальна конструкція. У цьому ключі політика більше не редукується до ідеології чи технічного управління, а віднаходиться як трансцендентно-феноменологічна подія, в якій суб’єктність дослідника опиняється на межі між світами. Стаття завершується міркуваннями про значення трансдисциплінарного бачення для осмислення європейської інтелектуальної традиції в умовах цивілізаційної кризи, викликаної постмодерним релятивізмом, технократичними спрощеннями та новітніми формами авторитаризму
Завантаження
Посилання
Rostoka, M. (2020). Transdisciplinary Approach in the Education System of Ukraine (part 1). Analytical review, 12. pp. 30-48. (in Ukraine)
Tytar, O. V. (2021). The role of transdisciplinary dialogue in the modern information society. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Theory of Culture and Philosophy of Science, 62, pp. 15–19. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2020-62-02 (in Ukraine)
Tytar, O. V. (2019). Transdisciplinarity and the "Knowledge Society" in the development of contemporary national philosophy of science. Humanities Journal, (2), pp. 13–21. https://doi.org/10.32620/gch.2019.2.02 (in Ukraine)
Trachuk, M. (2024). Invention of politics: between agonistic rhetoric and polemical dialectic. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (71), 97-110. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-71-08 (in Ukraine)
Austin, J. L. (1962). How to Do Things with Words. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1962. 174 p.
Boichenko, M. (2019) Philosophical Position: Academic Neutrality Through Engagement with Academic Truth. Philosophical dialogues, 2019 (17-18). pp. 46-57.
Brenner, J. E. (2010). The philosophical logic of Stephane Lupasco (1900 – 1988). Logic and Logical Philosophy, 19(3). http://dx.doi.org/10.12775/LLP.2010.009
Brenner, J. E. (2014). Logic, science and the problem of complexity. Foundations of Science, 19(2), 177–193. https://doi.org/10.1007/s10699-013-9336-7
Brenner, J. E. (2017a). Linking the Tao, biomathics and information through the logic of energy. Progress in Biophysics and Molecular Biology, 131, pp. 15-33. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0079610717300792; https://doi.org/10.1016/j.pbiomolbio.2017.08.006
Brenner, J. E. (2017b). The transdisciplinary logic of Stéphane Lupasco for the understanding of complex systems. In M. A. Rodrigues, F. P. da Silva, & R. A. C. da Silva (Eds.), Dynamical systems, chaos and applications (pp. 37–58). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-63082-3_3
Brenner, J. E. (2019). Transdisciplinarity, complexity, and the included middle. In I. Licata & L. Chiatti (Eds.), Logic of quantum mechanics: From quantum information to quantum cognition (pp. 35–51). World Scientific. https://doi.org/10.1142/9789813276897_0003
Brenner, J. & Wang, Z. (2023). On Middles and Thirds. Computer Sciences Mathematic Forum, 2023, 8(1), 4; https://doi.org/10.3390/cmsf2023008004
Chornomordenko, D. (2015). Contemporary ecology and the transdisciplinary methodology of investigations. Hylea: scientific review, 97. pp. 247-252.
DeRoo, N. (2022). The Political Logic of Experience: Expression in Phenomenology. Fordham University Press. 240 p. https://doi.org/10.1515/9781531500078; https://doi.org/10.5422/fordham/9781531500047.001.0001; https://doi.org/10.2307/j.ctv2j56zcz
Greenacre, L. (2024). The Politics of Transdisciplinarity. World Futures, 80(4), 348–372. https://doi.org/10.1080/02604027.2024.2330253
Husserl, E. (2002). Zur phänomenologischen Reduktion. Texte aus dem Nachlass (1926–1935). Springer / Husserliana 34. 320 S. https://doi.org/10.1007/978-94-010-0574-6
Hadot, P. (1995). Philosophy as a Way of Life. Edited by Arnold I. Davidson and translated by Michael Chase. Malden, Massachusetts: Blackwell Publishing. 660p.
Knobe, J., & Nichols, S. (2017). Experimental Philosophy. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2017 Edition), Edward N. Zalta (ed.). Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/win2017/entries/experimental-philosophy/
Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor-network-theory. Oxford University Press. 311 p. https://doi.org/10.1093/oso/9780199256044.001.0001
McGregor, S. L. T. (2023). Transdisciplinarity and Public Policy. Transdisciplinary Journal of Engineering & Science, 14. https://doi.org/10.22545/2023/00219
Nicolescu, B. (2003). Definition of Transdisciplinarity. Retrieved from: http://www.caosmose.net/candido/unisinos/textos/textos/nicolescu1.pdf
Nicolescu, B. (2010). Methodology of Transdisciplinarity – Levels of Reality, Logic of the Included Middle and Complexity. Transdisciplinary Journal of Engineering & Science, Vol. 1, N. 1, pp. 19-38.
Ono, H. et al. (2017). Philosophical Logic: Current Trends in Asia. Retrieved from: https://www.academia.edu/110112608/Philosophical_Logic_Current_Trends_in_Asia
Rigolot, C. (2020). Transdisciplinarity as a discipline and a way of being: complementarities and creative tensions. Humanities and Social Sciences Communications, 7, 100. Retrieved from: https://www.nature.com/articles/s41599-020-00598-5; https://doi.org/10.1057/s41599-020-00598-5
Schmidt, L., Falk, T., Siegmund-Schultze, M., & Spangenberg, J. H. (2020). The objectives of stakeholder involvement in transdisciplinary research: A conceptual framework for a reflective and reflexive practice. Ecological Economics, 176, 106751. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2020.106751
Sha Xin Wei (2013). Poiesis and Enchantment in Topological Matter. Cambridge, MA: The MIT Press. 384 p. https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262019514.001.0001
