ЦИФРОВЕ МІСТО: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

  • Наталія Валеріївна Попова кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії професора Й. Б. Шада Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8168-1017
  • Микита Володимирович Мязін аспірант кафедри теоретичної і практичної філософії професора Й. Б. Шада Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0003-4901-8789
Ключові слова: цифрове місто, розумне місто, мережа, антропоцентризм, когнітивне місто, смарт-контракти, соціальні практики

Анотація

Ця стаття є спробою переосмислити усталені погляди на цифрові міста, пропонуючи новий філософський погляд на їхню складну природу. Автори пропонують альтернативні моделі розвитку міського простору, що ґрунтуються на принципах технодемократії та інклюзивності, та розробляють інноваційні підходи до розуміння міського простору в епоху цифрових технологій. У статті пропонується аналіз концептуальних метаморфоз міського дискурсу в умовах цифрової медіатизації соціокультурного ландшафту. Досліджується зміщення семантичних полів понять «розумне місто» та «цифрове місто» крізь призму герменевтико-феноменологічного підходу, що дозволяє деконструювати домінантні наративи технологічного детермінізму. Артикулюється концептуальна дихотомія між «містом з технологіями» та «містом для технологій», що функціонує як гносеологічна матриця для розуміння амбівалентності цифрового урбаністичного простору як одночасно репресивного та еманципаторного топосу. У статті розглядається онтологічний статус цифрового міста як палімпсесту гетерогенних семіотичних практик та режимів сигніфікації, що протистоїть інтерпретаціям міста як мережі інтерконектованих сенсорних вузлів. Критично аналізується концептуальна метафора «лабіринт-мережа», що експлікує діалектичну напруженість між центропрямованою архітектонікою паноптичного «розумного міста» та ризоматичною структурою «когнітивного міста». Стаття також досліджує роль штучного інтелекту в трансформації міського простору та те, як ця технологія може змінити наше розуміння міської суб'єктності. Автори обґрунтовують необхідність подальшої деконструкції наративів технократичного урбанізму та формування альтернативних моделей розвитку міського простору, заснованих на принципах технодемократії, інклюзивності та епістемічного плюралізму. Стаття робить внесок у розвиток теоретичних концептуалізацій цифрового міста, пропонуючи інноваційну інтерпретативну схему для розуміння діалектичної взаємодії між технологічними артефактами та соціальними практиками в контексті урбаністичного хронотопу, що перебуває у стані перманентного становленн.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Landry, C. (2020). Creative City Making: Its Power and Potential. Folio. P. 252.

Popova, N., Perchyk, A., Myazin, M., & Bednarskyi, S. (2024). Digital Modernity: A Philosophical View on Urbanism and Digital Humanities. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Philosophy. Philosophical Peripeteia, (70), 133–140. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-11

Khrabrov, H. (2023). (Cyber)Leisure Spaces. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Philosophy. Philosophical Peripeteia, (69), 21–27. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-69-3

Khrabrova, V. (2024). The Morality of Artificial Intelligence and the Ethics of Truths. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Philosophy. Philosophical Peripeteia, (70), 150–156. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-13

Anderson, J., & Rainie, L. (2021, 28 червня). As AI spreads, experts predict the best and worst changes in digital life by 2035. Pew Research Center. https://www.pewresearch.org/internet/2021/06/28/as-ai-spreads-experts-predict-the-best-and-worst-changes-in-digital-life-by-2035/

Bratton, B. H. (2015). The stack: On software and sovereignty. MIT Press.

Castells, M. (2001). The internet galaxy: Reflections on the internet, business, and society. Oxford University Press.

Fraser, B. (2015). Digital cities: The interdisciplinary future of the urban geo-humanities. Palgrave Macmillan.

Georgiou, M. (2022). Being human in digital cities. Routledge.

Gordon, E., & de Souza e Silva, A. (2011). Net locality: Why location matters in a networked world. Wiley-Blackwell.

Greenfield, A. (2017). Radical technologies: The design of everyday life. Verso.

Harvey, D. (1997). Contested cities: Social process and spatial form. В N. Jewson & S. MacGregor (Ред.), Transforming cities: Urban processes and structure (с. 19-41). Routledge.

Iveson, K. (2011). Mobile media and the strategies of urban citizenship: Discipline, responsibilisation, politicisation. В M. Foth, L. Forlano, C. Satchell, & M. Gibbs (Ред.), From social butterfly to engaged citizen: Urban informatics, social media, ubiquitous computing, and mobile technology to support citizen engagement (с. 55-70). MIT Press.

Killmister, S. (2023). A metaphysics of dehumanization. Philosophers' Imprint, 23, 1-27. https://doi.org/10.3998/phimp.2299

Kitchin, R. (2016). Reframing, reimagining and remaking smart cities. SocArXiv. https://osf.io/cyjhg/

Komninos, N. (2020). Smart cities and connected intelligence: Platforms, ecosystems and network effects. Routledge.

Manovich, L. (2013). Software takes command. Bloomsbury Academic.

McQuire, S. (2008). The media city: Media, architecture and urban space. Sage.

McQuire, S. (2016). Geomedia: Networked cities and the future of public space. Polity.

Miazin, M. (2024). Python and the point rush in DeFi. Gearheart.io. https://gearheart.io/blog/python-and-the-point-rush-in-defi/

Mumford, L. (1937). What is a city? Architectural Record, 82(4), 59-62.

Overall, C. (2022). The role of care. Global Bioethics, 33(1), 38-40. https://doi.org/10.1080/11287462.2022.2063361

Rainie, L., & Wellman, B. (2014). Networked: The new social operating system. MIT Press.

Ratti, C., & Claudel, M. (2016). The city of tomorrow: Sensors, networks, hackers, and the future of urban life. Yale University Press.

Sassen, S. (1991). The global city: New York, London, Tokyo. Princeton University Press.

Toffler, A., & Toffler, H. (2006). Revolutionary wealth. Knopf.

Townsend, A. M. (2013). Smart cities: Big data, civic hackers, and the quest for a new utopia. W. W. Norton & Company.

Wirsbinna, A., Grega, L., & Juenger, M. (2023). Assessing factors influencing citizens' behavioral intention towards smart city living. Smart Cities, 6(6), 3093-3111. https://doi.org/10.3390/smartcities6060156

Wirth, L. (1938). Urbanism as a way of life. American Journal of Sociology, 44(1), 1-24. https://doi.org/10.1086/217913

Zukin, S. (1995). The cultures of cities. Blackwell. 431-438 pp.

Опубліковано
2024-12-30
Цитовано
Як цитувати
Попова, Н. В., & Мязін, М. В. (2024). ЦИФРОВЕ МІСТО: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (70), 33-45. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2024-70-04

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)