ЦИФРОВЕ МІСТО: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Ця стаття є спробою переосмислити усталені погляди на цифрові міста, пропонуючи новий філософський погляд на їхню складну природу. Автори пропонують альтернативні моделі розвитку міського простору, що ґрунтуються на принципах технодемократії та інклюзивності, та розробляють інноваційні підходи до розуміння міського простору в епоху цифрових технологій. У статті пропонується аналіз концептуальних метаморфоз міського дискурсу в умовах цифрової медіатизації соціокультурного ландшафту. Досліджується зміщення семантичних полів понять «розумне місто» та «цифрове місто» крізь призму герменевтико-феноменологічного підходу, що дозволяє деконструювати домінантні наративи технологічного детермінізму. Артикулюється концептуальна дихотомія між «містом з технологіями» та «містом для технологій», що функціонує як гносеологічна матриця для розуміння амбівалентності цифрового урбаністичного простору як одночасно репресивного та еманципаторного топосу. У статті розглядається онтологічний статус цифрового міста як палімпсесту гетерогенних семіотичних практик та режимів сигніфікації, що протистоїть інтерпретаціям міста як мережі інтерконектованих сенсорних вузлів. Критично аналізується концептуальна метафора «лабіринт-мережа», що експлікує діалектичну напруженість між центропрямованою архітектонікою паноптичного «розумного міста» та ризоматичною структурою «когнітивного міста». Стаття також досліджує роль штучного інтелекту в трансформації міського простору та те, як ця технологія може змінити наше розуміння міської суб'єктності. Автори обґрунтовують необхідність подальшої деконструкції наративів технократичного урбанізму та формування альтернативних моделей розвитку міського простору, заснованих на принципах технодемократії, інклюзивності та епістемічного плюралізму. Стаття робить внесок у розвиток теоретичних концептуалізацій цифрового міста, пропонуючи інноваційну інтерпретативну схему для розуміння діалектичної взаємодії між технологічними артефактами та соціальними практиками в контексті урбаністичного хронотопу, що перебуває у стані перманентного становленн.