НОВА ЛОГІКА КУЛЬТУРИ В МЕТАМОДЕРНІСТСЬКІЙ ЕСТЕТИЦІ
Анотація
Метою цього дослідження є виявлення характеристик метамодернізму, як нової культурної парадигми. Для цього буде використано порівняння специфіки культурного зламу початку ХХ та ХХІ століть. В якості головного критерію порівняння обрано ставлення цих епох до естетики, як нової сили переконання, прояву «м’якої влади». Це, в свою чергу, дає оцінити нову роль культури та мистецтва в сучасних процесах соціального конструювання. Особливу увагу приділено розумінню того, як метамодернізм не лише структурує художню продукцію, а й формує нову антропологію суб’єкта, що живе у стані міжвимірного коливання. Такий підхід дозволяє розглядати метамодернізм не просто як чергову естетичну течію, а як симптом глибших зрушень у колективній чуттєвості і культурній уяві. В статті синтезуються погляди на метамодернізм в єдину пояснювальну структуру.
Культури модернізму і метамодернізму відображають фундаментальні зміни економічного та соціального життя і народжують ті художні форми, що пояснюють ці загальні перетворення. Об'єктоцентризм, мережевість, візуальність – це концепти, які дали теоретичне обґрунтування сучасної культури. Рецидив модернізму проявляється в ідеї відкритості мистецтва. Сучасне мистецтво наповнене експериментами з кольором, формами, фактурами, спробами їх нового теоретичного пояснення у вигляді концепцій різних «розворотів культури». Культура постала як особлива сфера конструювання емоційно-психологічного переживання реальності. Колажність, цитатність, гіпертекстовість культури модернізму та постмодернізму реалізуються в атмосфері нової щирості, метаіронії, нової чуттєвості, які прийшли разом з парадигмою метамодерну. Увага зосереджується навколо взаємовідносин між якостями навколишнього середовища та станами людини, що провокує відчуття ностальгії, як ознаку нової культурної парадигми. Структура чуттєвості (sensibility) схоплює момент народження ментального образу, який ще не переріс у дискурс.
Метамодерна естетика – це нова теорія сприйняття і практика естетичної роботи. Вона реалізується в структурі «ностальгії», не як репродукція, а реконструкція досвіду людини. Це відбувається через конструювання автентичності простору та ідентичності людини, як асоціації з певним досвідом, практиками, уподобаннями.
Таким чином, метамодернізм використовує культурний архів модернізму та адаптує його до сучасної естетики, яка активно взаємодіє з поточними соціальними та культурними практиками. Увага зосереджена на фіксації емоційного впливу. Змінилася і онтологія, і значення творів мистецтва, що формує методологічне завдання мистецтвознавства не опису, а пояснення робіт сучасних авторів.
Завантаження
Посилання
Artemenko, A.P. (2022). Multiculturalism as an Element of Postmodern Social Practice. Ideology and Politics. (Re)Inventing Multiculturalism in Ukraine: Models, Practices, and Discourses, No. 2(21), pp. 8–18. (in Ukrainian).
Artemenko, A.P. (2023). Aesthetics as the Realization of "Soft Power": The Exploitation of Perceptual Capacity. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Philosophical Sciences: Academic Journal. Zhytomyr: Zhytomyr Ivan Franko State University Publishing House, Issue 1 (93), pp. 109–123. (in Ukrainian).
Florida, R. (2018). Homo Creativus: How the New Class is Conquering the World. Kyiv: Nash Format. 380 p> (in Ukrainian).
Böhme G. (1993) Atmosphere as the Fundamental Concept of a New Aesthetics. Thesis Eleven; 36; 113 https://web.archive.org/web/20180329014449/http://desteceres.com/boehme.pdf
Benjamin, W. (2005) The Work of Art in the Age of Mechanical Reproduction. Transcribed: by Andy Blunden. https://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/ge/benjamin.htm
Bourdieu, P. (2004) Science of Science and Reflexivity. Polity Press. 168.
Childish B., Thomson Ch. (2015) Remodernism. // Supplanting the Postmodern. An Anthology of Writings on the Arts and Culture of the Early 21st Century / Rudrum D., Stavris N. (eds.). New York – London – New Delhi – Sydney: Bloomsbury Academic. https://dokumen.pub/supplanting-the-postmodern-an-anthology-of-writings-on-the-arts-and-culture-of-the-early-21st-century-9781501306877-9781501306860-9781501306907-9781501306891.html
Castells, M. (1998) End of Millennium, The Information Age: Economy, Society and Culture Vol. III. Cambridge, Massachusetts; Oxford, UK: Blackwell.
Dempsey B.G. (2023) Metamodernism: Or, The Cultural Logic of Cultural Logics Paperback . ARC Press. 226 р.
Drayton T. (2024) Metamodernism in Contemporary British Theatre: A Politics of Hope/lessness. - Methuen Drama. 224 p.
Hanzi Freinacht. (2017) The Listening Society. A Metamodern Guide to Politics. Book One. Metamoderna ApS
Latour, B. (2005) Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford University Press.
Law, J. (2004) After Method: Mess in Social Science Research. Routledge.
Lefebvre, H. (1991) The Production of Space. Oxford: Blackwell.
Standing, G. (2011) The Precariat. London: Bloomsbury Academic. https://www.hse.ru/data/2013/01/28/1304836059/Standing.%20The_Precariat__The_New_Dangerous_Class__-Bloomsbury_USA%282011%29.pdf
Schumacher, P. (2008) Parametricism as Style - Parametricist Manifesto London https://rasmusbroennum.wordpress.com/wp-content/uploads/2010/06/schumacher__patrik_-_parametricist_manifesto-2008.pdf
Storm J., А., J. (2021) Metamodernism: The Future of Theory. The University of Chicago Press, 275 р.
Turner, L. (2015) Metamodernism: A Brief Introduction. Berfrois, 10, https://web.archive.org/web/20171102170029/http://www.berfrois.com/2015/01/everything-always-wanted-know-metamodernism/
Turner, L. (2011) Metamodernist // Manifesto https://web.archive.org/web/20170628051328/http://www.metamodernism.org/
Vermeulen T., van den Akker R. (2010) Notes on metamodernism Journal of Aesthetics & Culture Volume 2. - Issue 1. Article: 5677 | Published online: 25 Jan 2017 https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677#d1e400
