ПИТАННЯ ВІДЧУЖЕННЯ: ПРОБЛЕМА ОНТОЛОГІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ФРАГМЕНТОВАНОГО КОНЦЕПТУ
Анотація
Пропонована робота присвячена проблемі філософської реконструкції відчуження як фундаментального феномену людського існування. Основна увага зосереджена на спробі зрозуміти відчуження не лише як соціокультурне чи психологічне явище, а як онтологічну категорію, яка повинна розкривати сутнісні структури буття людини. Основна складність проблеми відчуження полягає в її онтичній безпосередності – з одночасною надзвичайною складністю її ідентифікації та експлікації в строгому концептуальному поданні. Відчуження – це не просто об’єкт мислення, а й спосіб розкриття сутності. Актуальним є питання про можливість реконструкції цілісного бачення феномену відчуження на основі існуючих інтерпретацій, їх інтеграції в єдине концептуальне подання. Для відповіді на це питання ретроспективно простежуються ключові етапи еволюції концепції відчуження у філософській думці останніх двох століть. Показано, що, незважаючи на їх чисельність, більшість з них розглядають проблему відчуження не як таку, а як похідну від інших проблем людського існування шляхом редукції проблеми відчуження до конкретних негативних проявів економічного, політичного, соціального, культурного, психологічного полів людської практики. Запропоновано загальну модель, яка має прояснити причини такого редукціонізму. Єдиним рішенням може бути онтологічна реконструкція відчуження як універсального та сутнісного аспекту Dasein. Показано, що для такої концептуалізації проблеми відчуження фундаментальне значення мають ідеї Гегеля, Маркса та Гайдеггера. Незважаючи на принципові онтологічні та методологічні відмінності, вони не лише виходять з розуміння відчуження як ключової проблеми людського існування, а й реконструюють його онтологічну необхідність. Схожість поглядів Маркса та Гайдеггера в цьому контексті видається особливо продуктивною, тим більше із урахуванням принципових розбіжностей їх теоретичних диспозицій. Обидва мислителі, хоча й різними шляхами, доходять висновку про фундаментальну детермінацію відчуження самим способом, яким людина розкриває свою сутність – незважаючи на очевидну розбіжність у розумінні як цієї сутності, так і способів її розкриття. Розуміння крайньої несумісності історичного матеріалізму та феноменологічної онтології лише підкреслює цікаву парадоксальність цього збігу, який чітко вказує на фундаментальну природу відчуження. Головною метою статті є демонстрація потенціалу філософської інтерпретації відчуження в контексті діалогу між цими двома традиціями.
Завантаження
Посилання
Amini, B. (2023). The Return of Alienation to the Frontiers of Sociological Theory and Practice. Sociological Theory, 41(1), 7–24.
Jaeggi, R., Neuhouser, F. (2014). Alienation. New York Chichester, West Sussex: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/jaeg15198
Jaeggi, R. (2014). Marx and Heidegger: Two Versions of Alienation Critique. Alienation. Columbia University Press. pp. 11–21.
Jaspers, K. (1955) Die geistige Situation der Zeit, Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783112321744
Feenberg, A. (1981) Between Reason and Experience: Essays in Technology and Modernity. The MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/8221.001.0001
Feenberg, A. (2014) The Philosophy of Praxis: Marx, Lukács And The Frankfurt School. Verso. 272 p
Geyer, R.F., Schweitzer, D.R. (2013) Theories of Alienation: Critical perspectives in philosophy and the social sciences. Springer US, – 305p.
Heidegger, M. (1977). The question concerning technology (W. Lovitt, Trans.). In The question concerning technology and other essays (pp. 3–35). Harper & Row.
Henning, C. (2024). Theories of Alienation: From Rousseau to the Present (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003499381
Honneth, A., Reitz, Ch. (2013). Herbert Marcuse and the Frankfurt School. Radical Philosophy Review 16 (1):49-57. http://dx.doi.org/10.5840/radphilrev20131617.
Musto, M. (2010). Revisiting Marx’s Concept of Alienation. Socialism and Democracy, 24(3), 79–101. https://doi.org/10.1080/08854300.2010.544075
Musto, M. (2021). Alienation Redux: Marxian Perspectives. In: Karl Marx's Writings on Alienation. Marx, Engels, and Marxisms. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-60781-4_1
Oskay, F., Ballard, W.W. (2025). Marcuse, Capitalism, and the One-Dimensional Student. Stud Philos Educ 44, 21–43 https://doi.org/10.1007/s11217-024-09973-0
Sartre, J.-P. (2003). Being and nothingness (H. E. Barnes, Trans.; 2nd ed.). Routledge.
Schneck, S. (2002) Max Scheler’s Acting Persons: New Perspectives, Brill.
Stewart, J. (2021) Hegel’s Account of Alienation in The Phenomenology of Spirit. In: Hegel’s Century: Alienation and Recognition in a Time of Revolution. Cambridge University Press;:17-38. https://doi.org/10.1017/9781009019828.003
Trimble, W. (2023). Reading Nikolai Berdyaev’s «Man and Machine», Technology and Language, 4.2. https: //doi.10.48417/technolang.2023.02.03.
Zizek, S. (2009). The sublime object of ideology. Verso Books. 336 p
