ПОНЯТТЯ СОВІСТІ У МЕЖАХ ЕТИКИ
Анотація
У статті проведено дослідження щодо встановлення зв’язків совісті з іншими етичними категоріями та аналізу основних підходів до інтерпретації поняття совісті в межах етики. Результати дослідження дають можливість упевнитися в тому, що всі переліченні у статті антиномії відображаються у спробах визначення совісті як моральної категорії. Але етика не навчає совісті, а лише може пояснити її роль. Совість – орган моральної інтуїції.
Совість є однією з актуальних тем життя людини, моральна рефлексія, що дозволяє відчути фальш у своїй поведінці, розуміння злоякісності вчинку.
У статті доведено, що з одного боку, совість – це незаперечно наявний моральний феномен, з іншого – вона має бути раціоналізована, оскільки ми говоримо про неї у рамках етики. Совість, як синтез зовнішнього та внутрішнього, підказує рішення лише в поодинокій ситуації. Вона не є універсальною. Не може бути моральних ситуацій, у яких рішення ухвалюється дедуктивним методом. Усі відповідальні рішення приймаються, покладаючись лише на свою совість. Життя – це мистецтво взаємодії зі своєю совістю.
У статті звертається увага на інтерпретації субстанціального підходу, які виносять підстави совісті на межі індивідуальної моральної свідомості та на межі суб’єктивності, а при індивідуалістичному підході совість сприймається лише як феномен автономії.
Завантаження
Посилання
Bulatov M. German Classical Philosophy // Philosophical Encyclopedic Dictionary / V. I. Shynkaruk (ed.) and others. Kyiv: Institute of Philosophy named after Hryhoriy Skovoroda of the NAS of Ukraine: Abris, 2002. 749 p.
Buriak-Stefanova N. B. The Phenomenon of Religion in the Philosophy of Erich Fromm: Social-Philosophical Analysis: PhD thesis in Philosophy: 09.00.03. Kyiv, 2019. 179 p.
Habelko O. The Humanistic Direction of Michel de Montaigne's and John Locke's Ideas // Ridna Shkola. 2007. № 2. P. 77-79.
Dymerets R. Spinoza's Concept of Natural Potency (potentia) and the Transformation of the Notion of Nature in the Natural Philosophy of the XVI – XVII Centuries // Sententiae. № 2 (XI). Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 2004. P. 83-101.
Razdova T. O. Patterns of Conscience in the Philosophy of M. Heidegger (Reflection on its Main Dimensions). Actual Problems of Philosophy and Sociology: Scientific-Practical Journal / Chief Editor S. H. Sekundant, Responsible Editor D. V. Yakovlev; Ministry of Education and Science of Ukraine; National University "Odessa Law Academy". Odesa, 2021. Issue 33. P. 63–66.
Razdova T. O. Conscience as an Inner Spiritual Form of Culture in the Ethics of I. Kant // Bulletin of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". Series: Actual Problems of Development of Ukrainian Society / coll. sci. works. Kharkiv, 2023. Issue 1. P. 14-18.
Riashko O. V., Ostapenko L. O. Rights and Freedoms of a Person in the Philosophy of Hegel. Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Series: Legal Sciences. 2017. № 2. P. 65–77.
Turchyn M. Ya., Pavlov Yu. V. Ethics of Virtue and Theology of Knowledge in the Works of Aristotle / M. Ya. Turchyn, Yu. V. Pavlov // Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 7: Religious Studies. Culturology. Philosophy. 2015. Issue №34. P. 229-234.
Gardner S. Routledge Philosophy GuideBook to Kant and the Critique of Pure Reason . Routledge, 2003. P. 392.
George H. Mead: Geist, Identität und Gesellschaft aus der Sicht des Sozialbehaviorismus Frankfurt/Main, 1995. S. 196.
Georg Simmel: Zur Psychologie der Scham (1901), in: Georg Simmel: Schriften zur Soziologie. Eine Auswahl. Herausgegeben und eingeleitet von Heinz-Jürgen Dahme und Otthein Rammstedt, Frankfurt/Main 1992. S. 144.
Heidegger M. Kant und das Problem der Metaphysik / ed. F.-W. von Herrmann. 5th ed. Frankfurt : Klostermann, 1991. 405 S.
Timmermann J. Kantian duties to the self, explained and defended. Philosophy. 2006. № 81. P. 505-530.