СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ КУЛЬТУРИ: АНТАГОНІЗМ І ТЕМПОРАЛЬНІСТЬ

doi:10.26565/2306-6687-2023-67-01

Дмитрій Володимирович Петренко доктор філософських наук, завідувач кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-6771-2916

DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2023-67-01

Ключові слова: сучасне мистецтво, постмодернізм, візуальна культура, глобалізація, антагонізм, темпоральність, діалектична сучасність

Анотація

В статті розглядаються стратегії концептуалізації мистецтва в теоретичних розвідках кінця ХХ – початку ХХІ століття. Пропонується критично переглянути поняття постмодернізм і метамодернізм як такі, що позбавлені евристичного потенціалу і більше не відповідають актуальним теоретичним запитам. Одним з головних недоліків постмодерністських теорій мистецтва є відсутність в них осмислення антагонізмів, що визначають культурні і політико-економічні процеси початку ХХІ століття. Для виходу з тупику постмодерністських теорій пропонується розглянути мистецтво в контексті теорій сучасності і глобалізаційних трансформацій.

Філософське осмислення глобалізації можливе за умови прояснення його значення в просторових і темпоральних вимірах. Проводиться критичний огляд концепцій світу в сучасній філософії А.Бадью, Ж.-Л.Нансі, Е.Гліссана і в арт-кураторських практиках Ж.-Ю. Мартена і Х.У. Обріста. Важливим є розрізнення між розумінням світу як Mondus, що в історичній традиції зв’язане зі скінченністю, і геометричною інтерпретацією світу як Globus, що позначає досконалість і нескінченність. Мондіалізація відповідно протиставляється глобалізації, як поліфонія уніфікації. Натомість інший підхід визначає залежність мондіалізації від постмодерністських теорій і акцентує на актуальності саме поняття глобалізація, що розглядається у темпоральному вимірі.

Альтернатива постмодерністським і метамодерністським концепціям мистецтва може бути сформована на основі філософських розвідок П.Осборна і К.Бішоп. Сучасність в даному контексті визначається як темпоральність глобалізації. Сучасним мистецтво стає тоді, коли відтворює антагонізми між глобальністю тоталізації і локальністю суб’єктивних позицій, між історичним часом і множинністю темпоральностей. В якості прикладу сучасного мистецтва «подвійного кодування» розглядаються проєкти вигаданого художнього об’єднання Atlas Group. Окрема увага приділяється розгляду кураторських практик в контексті концепції діалектичної сучасності К.Бішоп, яка протиставляє співіснування множинних темпоральностей і «презентизм», фіксацію на теперішньому часі. Обґрунтовується, що сучасне мистецтво не тільки репрезентує антагонізми, а й виконує прогностичну функцію і конструює політичне уявне.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Akker R. v. d., Vermeulen T. Periodising the 200s, or, the Emergence of Metamodernism / Metamodernism. Historicity, Affect, and Depth After Postmodernism. Ed. by. Akker R. v. d., Gibbons A., Vermeulen T. London, New York: Rowman and Littlefield, 2017. P. 1-20. (In English)

Badiou A. Logics of Worlds. Being and Event II. Trans. from French by Toscano A. London, New York: Bloomsbury Academic, 2019. 541 p. (In English)

Badiou A. The Meaning of Sarkozy. Transl. from French by Fernbach D. London, New York: Verso, 2008. 117 p. (In English)

Bishop C. Radical Museology, or, What’s “Contemporary” in Museums of Contemporary Art? London: Koenig Books, 2013. 79 p. (In English)

Deleuze G. Difference and Repetition. Transl. from French by Patton P. London, New York: Continuum, 2001. 350 p. (In English)

Duplat G. La mondialité, antidote à la mondialisation / La Libre. 2017. URL: https://www.lalibre.be/culture/arts/2017/04/18/la-mondialite-antidote-a-la-mondialisation-YBI2REUZ6ZAFPOJL2OFPBATY2E/ (In French)

Freinacht H. The Listening Society. The Metamodern Guide to Politics. København: Metamoderna ApS, 2017. 414 p. (In English)

Fukuyama F. The End of History? / The Nation Interest. 1989. № 16, Summer. P. 3-18. (In English)

Grovier K. Art Since 1989 London: Thames and Hudson, 2015. 224 p. (In English)

Jameson F. Postmodernism, Or the Cultural Logic of Late Capitalism. Durham: Duke University Press,1991. 438 p. (In English)

Krauss R. “A Voyage on the North Sea”. Art in the Age of the Post-Medium Condition. London: Thames and Hudson, 2000. 63 p. (In English)

Krauss R., Foster H. Art Since 1900. Modernism, Antimodernism, Postmodernism. London: Thames and Hudson, 2016. 896 p. (In English)

Laclau E. Emancipation(s). New York; London: Verso, 2007. 128 p. (In English)

Lee P.M. Forgetting the Art World. Cambridge, London: The MIT Press, 2017. 244 p. (In English)

Lyotard J.-F. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Transl. from French by Benninton G., Massumi B. Manchester: Manchester University Press, 1984. 110 p. (In English)

Martin J. H. Theatre of the World. Hobart: Museum of Old and New Art, 2012. 111 p. (In English)

Heidegger M. The Origin of the Work of Art. Trans. from German by Hofstadter A./ Poetry, Language, Thought New York: Harper & Row, 1971. P. 15-88. (In English)

Nancy J.-L. The Creation of the World or Globalization. Trans. from French by Raffoul F., Pettigrew D. New York: State University of New York Press, 2007. 125 p. (In English)

Obrist H.-U. Take Me (I’m Yours). 2017. URL: https://pirellihangarbicocca.org/en/exhibition/take-me-im-yours/ (In English)

Osborn P. The Postconceptual Condition: Or, the Cultural Logic of High Capitalism Today / Radical Philosophy. 2014. № 184 Mar/Apr. P. 19-27. (In English)

Raad W. The Atlas Group. Let’s Be Honest in the Archive. Ed. by Merenwether Ch. London: Whitechapel Gallery, The MIT Press, 2003. 108 p. (In English)

Sloterdijk P. Spheres. Volume 1: Bubbles. Microspherology. Trans. from German by Hoban W. Cambridge, London: MIT Press, 2011. 664 p. (In English)

Smith T. Art to Come. Histories of Contemporary Art. Durham, London: Duke University Press, 2019. 440 p. https://doi.org/10.2307/j.ctv11smk7c (In English)