ВІДЕОГРИ ЯК ПРОСТІР РЕКОНСТРУКЦІЇ МІФОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР

  • Наталія Сергіївна Скубіна аспірантка кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-3799-2923
Ключові слова: нові медіа, візуальна культура, відеоігри, архетипи, наратив, мономіф

Анотація

Стаття присвячення культурфілософському дослідженню відеоігрового простору як місця реконструкції архаїчних міфологічних структур. Дослідження наративних відеоігор, що виникають напочатку 80-х років ХХ століття, являти собою нові медіа, що інтерактивно ретранслюють міфологеми в ігровий досвід. Для виявлення та вивчення міфологічних елементів відеоігор за методологічну основу взято праці К.Г. Юнга, К. Кереньї, котрі розробляли концепції архетипів в культурі. Також використовується поняття мономіфу Дж. Кемпбелла, котре передбачає реалізацію універсального кола подорожі героя спочатку в легендах та міфах, а згодом в наративних мистецьких структурах. Новизна дослідження обумовлена низьким ступенем дослідження реплікації міфологічних елементів в середовищі нових інтерактивних медіа. Аналіз універсалій міфу в ігрових площинах представляється частиною комплексного підхожу до вивчення феномену відеоігор та є важливим елементом нередукціоністського концепту у сфері Game studies. Актуальність роботи полягає у необхідності осмислення відеоігрового досвіду як практики особистісного проживання історії гравцем, а не її пасивного споглядання.

В ході дослідження виявлено тенденції до побудови сюжету в наративних іграх згідно з принципами мономіфу. У сюжетних іграх кінця XX століття знаходимо більш примітивні вираження елементів мономіфу, що часто пов’язано з технологічними обмеженнями реалізації конструкта. Натомість відеоігри останні двох десятиліть відображають мономіф у всій повноті й характеризуються ускладненнями та повтореннями етапів подорожі героя.

Не менш виразно знаходимо реконструкції архетипів та архетипічних фігур у відеоігровому просторі. Так одними з найперших архетипічних фігур в ігровій індустрії постають образи героя, що перекладається на аватар гравця, діви в біді - в якості сюжетотворчого елемента, та вартового проходу, що реалізується в босах рівнів. Сучасні наративні ігри дозволяють диференціювати й додаткові архетипи, як то архетип наставника, тіні чи союзника.

Головною особливістю реконструкції міфологічних структур в ігровому просторі визнається інтерактивність та можливість проживати події у віртуальному світі, що створює для гравця новий тип досвіду активної реалізації універсальних міфологем шляхом програвання міфів, а не їхнього споглядання.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Hrebeniuk A. V. Death in video games in the context of remythologization processes / Sociological Studies. Lutsk: Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2016. № 1 (8). Р. 11-15. (In Ukrainian)

Campbell, J. The Hero with a Thousand Faces, Lviv: Terra Incognita, 2021. 416 с. (In Ukrainian)

Pydiura O., Pydiura, І. Interaction of folklore and video game for example Hellblade. Senuas Sacrifice / Young scientist, 2019. № 12 (76), Р. 146-150. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-34 (In Ukrainian)

Aarseth, E. J. (1997). Cybertext: Perspectives on Ergodic Literature, Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 1997. 203 p. (In English).

Apperley, T. H. Genre and game studies: Toward a critical approach to video game genres / Simulation & Gaming. 2006. P. 6-23 (In English).

Asimos, V. Playing the Myth. Video Games as Contemporary Mythology, Implicit Religion, 2019. № 21(1), Р. 92-109. DOI: https://doi.org/10.1558/imre.34691 (In English).

Bogost, I. Unit Operations: an Approach to Videogame Criticism, Cambridge: MIT Press, 2008. 260 p. (In English).

Frasca, G. Ludology Meets Narratology: Similitude and Differences between (video)games and Narrative / Ludology, 2011. URL: www.ludology.org/articles/ludology.htm (In English).

Guyker, R.W. Jr. Myth in Translation: The Ludic Imagination in Contemporary Video Games, Santa Barbara: Pacifica Graduate Institute, 2016. 456 p. (In English).

Jung, C.G. The Archetypes and the Collective Unconscious, Princeton: Princeton University Press, 1981. 470 p. (In English).

Jung, C. G., Kerényi, С. Essays on a Science of Mythology: The Myth of the Divine Child and theMysteries of Eleusis, Princeton: Princeton University Press, 1969. 208 p. (In English).

Juul, J. Games Telling Stories: A brief note on games and Narratives / The International Journal of Computer Game Research, 2001. URL:https://www.gamestudies.org/0101/juul-gts/ (In English).

Juul, J. The definitive history of games and stories, ludology and narratology / The Ludologist, 2004. URL: https://www.jesperjuul.net/ludologist/2004/02/22/the-definitive-history-of-gamesandstories-ludology-and-narratology/ (In English).

Kerenyi, K. Athene: Virgin and Mother in Greek Religion, Washington: Spring Publications, 1998. 104 p. (In English).

Kiberd, D. Men and Feminism in Modern Literature, London: Palgrave Macmillan UK, 1985. 250 р. (In English).

Klaus,S. Heroesin Virtual Space. Zagreb: Studia Ethnologica Croatica, 2010. №. 22. P. 361–391

Segal, R. A. Myth: A Very Short Introduction, Oxford: Oxford UP, 2015. 176 р. (In English).

Todor, A. Video games as myth reconstructions, Braşov: Transilvania University of Brașov, 2010. 85 р. (In English).

Vandewalle, A. Video Games as Mythology Museums Mythographical Story Collections in Games / International Journal of the Classical Tradition, 2023. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s12138-023-00646-w (In English).

Wolf, M. J. P. Encyclopedia of Video Games: The Culture, Technology, and Art of Gaming, Santa Barbara: Greenwood, 2012. 740 p. (In English)

Wolf, M. J. P. The Medium of the Video Game, Texas: University of Texas Press, 2001. 223 p. DOI: https://doi.org/10.7560/791480 (In English).

Опубліковано
2022-12-28
Цитовано
Як цитувати
Скубіна, Н. С. (2022). ВІДЕОГРИ ЯК ПРОСТІР РЕКОНСТРУКЦІЇ МІФОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (66), 23-30. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2022-66-03