БУТТЯ–DASEIN СЕРЕД ЛІТЕРАЛЬНИХ І ФІЛОСОФСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНОМОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ
Анотація
Тривка присутність буття як одного із засадничих філософських понять у багатьох мовах і відповідних їм смислових локунах свідчить про його літеральну та контекстуальну відокремленість, а заразом й автономність серед регіональних варіацій слововжитку. Як наслідок, буття можна вважати неперейнятим за своєю суттю поняттям, що значить: у кожному окремому разі виробленим згідно із культурними рисами мовної спільноти, актуальність дослідження якого через це тільки зростає. Зі свого боку, у сьогоденних реаліях постгайдеґерової онтології продовжується вироблення локальних альтернатив поняття Dasein, що самé перетворилось на неперекладну парадигму. В український філософський словник поняття Dasein примативним чином увійшло відповідно до російськомовного перекладу у вигляді присутності, здійсненого В. Бібіхіним, критика навколо якого не вщухає понині. Крім того, слід повсякчас скеровуватись логікою чіткого визначення умов появи самоочевидних поняттєвих адаптацій, із яких переважною мірою сьогодні складається україномовний філософський слововжиток. Вони заразом репрезентують його тематичні границі і межі, а також слугують реальними наслідками довгочасної ізоляції української мови із європейського процесу реконструкції та створення нових філософських понять для відображення ідеї буття в цілому. Для україномовної філософської спільноти особливо начасною виступає проблематика затяжного виключення української мови із європейського дискурсу словотворення із відповідними йому концептами, полишення актуалізації якої ризикує лишити низку принципових для онтології понять у неопрацьованому стані, тобто без реальних альтернатив перекладу. Через це спостерігається стрімке пожвавлення інтересу до створення авторських мовних одиниць: як у рамках перекладу вже випрацьованих історією філософії понять, так і тих, що претендують увійти до українського філософського словника на аутентичних засадах, як-то характерно для поняття єства. Дана стаття виступає логічним продовженням цього процесу. Більш за те, сьогоденна критика інтерпретацій цілісної моделі буття набирає обертів поруч із феноменами його реструктуювання, що також не може не позначитись на перспективах роботи над онтологічно вкоріненими поняттями. Сáме тому синтез літери та філософського сенсу у перекладі фундаментальних для онтології понять типу Dasein за цілепокладанням складає основу поточного дослідження, маючи у собі перспективи зведення до мінімуму узвичаєних похибок копіювання та парафразу, тим самим наближаючи проблематику україномовного перекладу до площини самобутнього авторства.
Завантаження
Посилання
Baumeister, A. (2012). Origin and Hidden Motives of Fundamental Ontology. Sententiae, 2, 46–59. (In Ukrainian).
Beniamin, V. (2002). The Task of the Translator. (N. Lozinskaya, Yu. Rybachuk, Trans.). In V. Beniamin, Selected works (pp. 23–39). Lviv: Chronicle. (Original work published 1923). (In Ukrainian).
Bogachov, A. (2021). How to Translate Heidegger into Ukrainian? Subject contra form. Philosophical Thought, 4, 163–176. (In Ukrainian).
Heidegger, M. (2007). Road to language. (V. Kamyanets, Trans.). Lviv: Litopys. (Original work published 1959). (In Ukrainian)
Dakhniy, A. (2012). Destruction as a Method of the Hermeneutical Phenomenology of Martin Heidegger. Journal of the Lviv University. Series Philosophical science, 15, 29–37. (In Ukrainian).
Cassin, B. (2020). Vocabulary of European Philosophies: A Dictionary of Untranslatables (Vol. 1). (K. Sihov, Trans.). Kyiv: Spirit and Letter. (Original work published 2004). (In Ukrainian).
Cassin, B. (2021a). Vocabulary of European Philosophies: A Dictionary of Untranslatables (Vol. 2). (K. Sihov, Trans.). Kyiv: Spirit and Letter. (Original work published 2004). (In Ukrainian).
Cassin, B. (2021b). Vocabulary of European Philosophies: A Dictionary of Untranslatables (Vol. 3). (K. Sihov, Trans.). Kyiv: Spirit and Letter. (Original work published 2004). (In Ukrainian).
Skovoroda, H. (2011). Dialogue of Five Wayfarers About the True Blessing in Life. In H. Skovoroda, The Complete Academic Collection of Works (pp. 502–558). Kharkiv-Edmonton- Toronto: Maidan. Publishing House of the Canadian Institute of Ukrainian Studies. (Original work published 1973).
Bogachov, A. (2021). On the Equivalence of Translation of Martin Heidegger’s “Being and Time”. Sententiae 40(3), 83–91. DOI: https://doi.org/10.31649/sent40.03.083.
Couloubaritsis, L. (2014). Ousia, Huparxis, Hupostasis: Essence and Existence. In B. Cassin (Ed.), Dictionary of Untranslatables: A Philosophical Lexicon (pp. 422–23). Princeton: University Press.
Derrida, J. (1976). Supplement of Copula: Philosophy Before Linguistics. The Georgia Review 30(3), 527–564.
Hegel, G. W. F. (1841). Wissenschaft der Logik (Bd 1). Berlin: Verlag von Duncker und Humblot. (Original work published 1812). (In German).
Heidegger, M. (1992). Parmenides. Gesamtausgabe (Bd. 54). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. (Original work published 1982). (In German).
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag. (Original work published 1927). (In German).
Ierodiakonou, K. (2004). Byzantine Philosophy and Its Ancient Sources. Oxford University Press.
Kahn, C. (2009). Essays on Being. New York: Oxford University Press Inc.
Kisiel, T. (1995). The Genesis of Heidegger’s Being and Time. Berkeley: University of California Press. (Original work published 1993).
Lacan, J. (1973). L’Etourdi. Scilicet 4, 5–52. (In French).
Lyuty, T., Puhach, V. (2021). Translation of Philosophical Texts in Contemporary Ukraine. Sententiae 40(3), 180–190. DOI: https://doi.org/10.31649/sent40.03.180.
