РОЗУМІННЯ ТВОРЧОСТІ В ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ В.С. СОЛОВЙОВА ТА М.О. БЕРДЯЄВА
Анотація
У статті проаналізовано особливості розгляду проблематики творчості в концепціях В. С. Соловйова та М. О. Бердяєва. Показана ідейна спадкоємність і парадигмальна відмінність філософських систем двох мислителів. Відзначено специфіку трактування М. О. Бердяєвим і В. С. Соловйовим таких базових концептів як: Боголюдство, всеєдність, творчість, свобода. Виявлено, що відмовившись від уявлень про софійність, М. О. Бердяєв розглядає ідеал відносин Бога і людини як безпосередню співтворчість рівно-значущих суб'єктів. Людина в його уявленнях займає місце соловйовської Софії. На відміну від останньої, вона не є субстанціалізованим проявом Божества, але виступає самостійним творчим суб'єктом. Творчість – це безосновна підстава міркувань М. О. Бердяєва. Ключові слова: творчість, свобода, парадигма, Боголюдство, нелінійна процесуальність.
Н.В. Чекер ПОНИМАНИЕ ТВОРЧЕСТВА В ФИЛОСОФСКИХ КОНЦЕПЦИЯХ В. С. СОЛОВЬЁВА И Н.А. БЕРДЯЕВА В статье проанализированы особенности рассмотрения проблематики творчества в концепциях В. С. Соловьёва и Н. А. Бердяева. Показана идейная преемственность и парадигмальное различие философских систем двух мыслителей. Отмечена специфика трактовки Н. А. Бердяевым и В. С. Соловьёвым таких базовых концептов как: Богочеловечество, всеединство, творчество, свобода. Выявлено, что отказавшись от представлений о софийности, Н. А. Бердяев рассматривает идеал отношений Бога и человека как непосредственное сотворчество равно-значимых субъектов. Человек в его представлениях занимает место соловьёвской Софии. В отличие от последней, он не является субстанциализированным проявлением Божества, но выступает самостоятельным творческим субъектом. Творчество – это безосновное основание рассуждений Н. А. Бердяева. Ключевые слова: творчество, свобода, парадигма, Богочеловечество, нелинейная процессуальность.
N. Cheker UNDERSTANDING OF CREATIVITY IN PHILOSOPHICAL CONCEPTIONS OF V. S. SOLOVYOV AND N. A. BERDYAEV The article analyses the features of consideration of issues of creativity in the conceptions of V.S. Solovyov and N. A. Berdyaev. The author displays ideological continuity and paradigmatic difference in philosophical systems of the two thinkers. It is marked the specificity of interpretation of basic concepts such as the Godmanhood, the common unity, creativity and freedom by V. S. Solovyov and N. A. Berdyaev. For V.S. Solovyov creativity in final sense is theurgy, transformation of the world in beauty. Beauty is the material embodiment of goodness and truth; it brings together the aesthetic and ethical perfection. Man, following God's commands, appears as a mediator, the medium between God and natural world. Creativity, according to N.A. Berdyaev, is a tense nonlinear processuality, generating personal meanings. It involves personal interactions. Creativity for Nikolai Berdyaev is transfiguration, it leads to the deification of man and the world. Thus, both thinkers argue that creativity is theurgy. It is revealed that the N.A. Berdyaev’s system could be characterized as dialogical and processual. Rejecting V. S. Solovyov’s mythologem “Sophia”, Berdyaev proclaims the ideal relationship between God and man as a direct co-creativity of significant entities. A man in his ideas took place of Solovyov’s Sofia. Unlike the latter, it is not a manifestation of the Divine power, not its substancialization, but is an independent creative entity. Creativity is baseless foundation of all Berdyaev’s arguments. The concept “creativity” in N. A. Berdyaev’s philosophy is considered to be the fundamental principle, coming out from the God-man dialogical relationship. Author comparatively analyses his concept in connection with V. S. Solovyov’s philosophy. It is defined the conceptual core of N.A. Berdyaev’s philosophy, which lies in understanding creativity as personal, religiously united and existential space of freedom. Key words: creativity, freedom, paradigm, the Godmanhood, nonlinear processuality.
Завантаження
