ФІЛОСОФСЬКО‐КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Анотація
Глобалізація визначає процес об’єднання всього людства на планеті Земля. Саме планетарний рівень окреслює процес «глобальності». Відбувається уніфікація людської діяльності, розвиток міжнародної торгівлі, збільшується потік капіталу між країнами, відкривається доступ до іноземних ресурсів, включаючи ринки праці, відбуваються загальні тенденції інтеграції в соціокультурному та економічному контексті. Ця конвергенція сприяє посиленню взаємодії, інтеграції та взаємозалежності між націями. В філософії Е. Кассірера глобалізацію можна розуміти як символічну форму, яка в сучасних дискурсах функціонує як світогляд. Глобалізація як символічна форма стала зображенням світу, його образом, вона змінила наше розуміння простору і часу. В рамках світ-системного аналізу капіталізм представлено як історична та соціальна система, яка інтегрує свої досягнення у «світ-економіку», і саме методи сучасного капіталізму дозволили сучасній світовій економіці вийти за межі політичних кордонів окремих країн. На тлі глобалізаційних процесів у масовій свідомості та громадській думці формується протиріччя, представлене раціональним оптимізмом, який породив цивілізацію, і з іншої, сторони, спричинив кризу (екзистенціальну, екологічну, економічну). Процес глобалізації має онтологічний вимір. Це, перш за все, процес розширення кордонів реальності. З позицій інструменталізму та прагматизму саме наука, освіта та демократія спроможні допомогти вийти за межи часових та просторових контурів людської діяльності. В філософії техніки приділяється увага науково-технічній революції, яка каталізувала процес глобалізації. Глобалізація породжує комплекс найгостріших соціокультурних протиріч та вимагає адекватного осмислення та дослідження, яке плідно можна проводити в рамках філософського аналізу, який сам по собі має високий рівень системного узагальнення. Процес глобалізації має онтологічний вимір, який знаходиться в процесі розширення кордонів реальності, як фізичної, так і віртуальної. В рамках інструменталізму та прагматизму глобалізація ототожнюється з процесом демократизації. Ці ідеї розвинуті в політичній філософії Д. Роулза, який вважає можливою формування моделі глобальної справедливості на міжнародному рівні. Структураліський підхід робить спроби сформулювати онтологію процесів глобалізації на рівні міжнародних відносин. Ю. Хабермас в контексті своїх космополітичних поглядів намагається окреслити контури наднаціональної демократії. В межах соціальної онтології глобалізацію розглядають як взаємно-конститутивні відносини між аналітично-автономними агентами та структурами. Позиція постмодерністів окреслює можливості різних траєкторій розвитку країн на міжнародній арені.
Завантаження
Посилання
Vladlenova, I. (2020). Ideology as a mystification of reality. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series "Theory of Culture and Philosophy of Science", 61, pp. 69‐80 (In Ukrainian).
Vladlenova, I. (2019). Civil society and factors of its development. The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, philosophies of law, political science, sociology. Vol.1, 40. P. 74‐85. (In Ukrainian).
Vladlenova, I. (2020). Postcoronavirus world: crisis in national security and dreams of "consumer society". "Gilea: scientific bulletin": Collection of scientific works, 155, pp. 170‐174. (In Ukrainian).
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. Newbury Park: SAGE Publications Ltd. 272 p.
Cassirer, Е. (2020). The Philosophy of Symbolic Forms: Three Volume Set Publisher. Oxfordshire: Routledge. 1412 p.
Castells, М. (2009). The Rise of the Network Society. New Jersey: Wiley‐Blackwell. . 656 p.
Chernilo, D. (2021). One globalisation or many? Risk society in the age of the Anthropocene. Journal of Sociology. № 57(5). DOI:10.1177/1440783321997563.
Dewey, J. (2019). Democracy and Education: An Introduction to the Philosophy of Education. Burien : Bumbershoot Books. 308 p.
Fukuyama, F. (2015). Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the by Francis Globalization of Democracy. New York: Farrar, Straus and Giroux.. 688 p.
Habermas, J. (1990). The Philosophical Discourse of Modernity: Twelve Lectures (Studies in Contemporary German Social Thought). Cambridge: The MIT Press, 450 p
Hasenclever, A, Mayer, P, Rittberger, V. (1997). Theories of International Regimes. Review of International Studies. Vol. 26. No. 1. Р. 3‐33.
Huntington, S. (2011). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order Paperback. New York: Simon & Schuster. 368 p.
Jerabek, М. (2021). Social globalisation and quality of democracy: An analysis for old and young democracies Social globalisation and quality of democracy. The British Journal of Politics and International Relations. Vol 24, Issue 1. https://doi.org/10.1177/1369148121994444
Kavita, N., Bahl, H., Hilde, E. (2021). Living in the Era of an Ideological Climate of Globalisation: A Study of Psychological Sense of Community Among Young and Older Adults in Two Cultures (India and Norway). Challenges for Community Psychology and the Applied Social Sciences. Front. Psychol. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.718190
Krasivskyy, O., Maziy, N., Krasivsky, D., Kotygorenko, V., & Zhukova, H. (2021). Post‐COVID‐19 World Philosophy of Functioning: New Globalisation Challenges. WISDOM. 18(2). Р. 58‐66. https://doi.org/10.24234/wisdom.v18i2.535.
Mekaj, G. (2020). Globalization and Rise of Terrorism. Path of Science: International Electronic Scientific Journal. Vol 6. № 9.
Moghaddam, А. (2012). Three of concepts: Modernism, Postmodernism and globalization. Elixir Soc. Sci. 43. Р. 6643‐6649
Murphy, C. (2021). Terrorism and Transnational Law: Rules of Law under Conditions of Globalization. SSRN. DOI: 10.1093/oxfordhb/9780197547410.013.38.
Nowak, К. (2020). The state of truth in the context of globalization Ekonomia i Prawo. Economics and Law. T. 19, nr 1. Р. 85–97. DOI 10.12775/EiP.2020.007.
Ramin, L. (2018). Globalization as a Symbolic Form: Ernst Cassirer’s Philosophy of Symbolic Form as the Basis for a Theory of Globalization. Philosophy of Globalization. Р. 379‐394.
Rawls, J. (1999). The Law of Peoples: With “The Idea of Public Reason Revisited” Harvard: Harvard University Press. 208 p.
Ruggie, G. (1993). Territoriality and beyond: problematizing modernity in international relations. International Organization. Vol. 47, No. 1. Р. 139‐174. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/2706885
Russell, B. (2019). The future of globalization: a comment. International Marketing Review. DOI: 10.1108/imr‐01‐2019‐0009.
Stiglitz, J. (2017). Globalization and Its Discontents Revisited: Anti‐Globalization in the Era of Trump. New York City: W. W. Norton & Company. 528 p.
Wallerstein, I. (1982). World‐Systems Analysis: Theory and Methodology. Newbury Park: SAGE Publications. 200 p.
Walter, S. (2021). The Backlash Against Globalization. Annu. Rev. Political Sci. 24. Р.421. https://doi.org/10.1146/annurev‐polisci‐041719‐102405
Wang, Z. (2020). Globalization or Anti‐Globalization: The Unexpected Relationship between Oil Price and Food Price in Green Economy Transition. SSRN. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3679181.
Wendt, A. (1987). The Agent‐Structure Problem in International Relations Theory. International Organization. Vol. 41. No. 3. Р. 335‐70. http://www.jstor.org/stable/2706749
