ОПЕРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО – ДЕСКРИПТИВНА ФІЛОСОФІЯ «НА ПЛІВЦІ» ОБРАЗІВ HOMO: ВІД ФІКСАЦІЇ ОБРАЗІВ (HOMO PHOTOGRAPHICUS) ДО ВІРОЛОМСТВА ОБРАЗІВ (СУЧАСНИЙ HOMO VIDENS)
Анотація
У статті досліджується операторське мистецтво як об’єктивована культурна реальність, в просторових і часових структурах відеоопису. Генеза мистецтва зйомки змінювала звички сприйняття і мислення людей – від фотографічних образів Homo photographicus до сучасного Homo Videns, візуальний досвід якого є досвідом привласнення і дистанціювання від світу в його оптичній модальності. Операторське мистецтво, корелюючи з метафізичними дискурсами реальності, створює соціокультурний код як матрицю значення і смислів, забезпечує організацію і підтримку семіотичного фонду культури через здійснення функції соціалізації і культурної інтеграції. Акцентується увага на відмінностях між відеоописом і філософським текстом. Переваги відеоопису у тому, що він позбавлений складності філософського тексту за рахунок читабельності індексів, демонстрації кодів, які визначають їх послідовність через відзняті образи-персонажі близькі до повсякдення настільки, що не потребують аналізу, бо є очевидностями.
Магічна функція екранного образу у тому, що він має множинні віддзеркалення, тому наратив набуття ідентичності переводиться в зовнішню площину, по той бік екрану, коли образ створений оператором є тим сигналом, який запускає уяву, а індикативний характер переноситься на зображене, і ці індикатори достатньо індексовані, щоб бути знаками-стимулами, ефектами для сприйняття Homo Videns. Вони дешифруються у відповідності до стандартів і ідеалів певної культури, коди якої в конкретний момент часу розпізнаються суб’єктом цієї культури, впливаючи на конституювання і ре-конституювання Homo Videns, який споживає як речі, так і зображення, і на трансформації самої культури. Технологічне перетворення образів Homo Videns відбувається через зміну технологій зйомки і операторської роботи, яка складає вагомий сегмент історії культури. Нехай операторська майстерність прямо не визначає рух технічного прогресу, проте користується здобутками технологічних революцій. Вибір проблемних полів аналізу образів людини пов'язаний з еволюцією технік зображення, візуалізації, на сьогодні є більш виправданим, ніж раціоналізація цих образів.
Завантаження
Посилання
Barker, J. M. (2009). The Tactile Eye: Touch and the Cinematic Experience. Berkeley, Los Angeles: University of California Press.
Barthes, R. (2015). The Third Meaning. Moscow: Ad Marginem. (In Russian).
Benjamin, W. (1996). A brief history of photography. In The Work of Art in the Age of Its Technical Reproducibility. Moscow. (In Russian).
Bordenyuk, S. (2020). Innovation of visual painting and cinematic thinking in the film “Two Days”. Kino‐Theater №3 (149). P. 38–41. (In Ukrainian).
Braudy L., Cohen M. Film Theory and Criticism: Introductory Readings. Oxford: Oxford University Press. 2009.
Bryukhovetska, L. (Ed.). (2020). Ukrainian Cinematography School. Selected: Collection of scientific articles. Kyiv: Kino‐Theater Magazine Editorial Board, Education of Ukraine. (In Ukrainian).
Carroll, N. (2008). Philosophy of Motion Pictures. Malden, MA: Blackwell.
Derrida, J. (2007). Positions (V. V. Bibikhin, Trans.). Moscow: Akademicheskiy proyekt. (In Russian).
Iampolski, M. (2008). Muratova. The experience of kinanthropology. Saint Petersburg: Seans. (In Russian).
Lapitsky, V. (2000). Writing and distinction: a first glance. In J. Derrida Writing and Difference. Saint Petersburg: Akademicheskiy proyekt. (In Russian).
Levicki, A. (2018). Tenth muse. Cinematography as a new art form. Eroticism in the cinema of the 19th – 20th centuries. Kharkiv: Gumanitarnyy Tsentr. (In Russian).
Manov, B. (2005). Technical characteristics and aesthetic nature of the image of the world (K. Razlogov, Trans). Kinovedcheskiye zapiski №71. P. 285. (In Russian).
McGowan T. (2007). The Real Gaze: Film Theory after Lacan. Albany: State University of New York Press.
Metz C. (1983). The Imaginary Signifier: Psychoanalysis and the Cinema/trans.by C. Britton, A. Williams, B. Brewster, A. Guzzetti, London and Basingstoke: The Macmillan Press LTD.
Metz, C. (2010). The Imaginary Signifier: Psychoanalysis and the Cinema (D. Ya. Kalugin, N. S. Movnina, Trans). Saint Petersburg. (In Russian).
Pashchenko, A. (2020). Toloka as an attempt at Ukrainian historiosophy. Kino‐Theater №4 (150) 2020. P. 10–11. (In Ukrainian).
Pauletto, S. (2004). Audiovisual Discourse in Digital Art, Available at: https://www.researchgate.net/publication/234802597_ Audiovisual_Discourse_in_Digital_Art 2004
Pisters P. (2003).The Matrix of Visual Culture: Working with Deleuze in Film Theory. Stanford: Stanford University Press.
Saint Anna has opened the Russian annual competition of student and debut films for national awards. (2008). ТТК №3. P. 34. (In Russian).
Schwab, M. (2000). Escape from the Image: Deleuze’s Image‐Ontology. In G. Flaxman (Ed.), The Brain Is the Screen: Deleuze and the Philosophy of Cinema (pp. 109‒139). Minneapolis: University of Minnesota Press.
Shvets, Yu. (2020). Cossack Christmas: do not believe, do not be afraid, do not ask. Kino‐Theater №3 (149). P. 3–4. (In Ukrainian).
Skuratovsky, V. (2020). Fellini’s structure of the frame (on his centenary). Kino‐Theater №3 (149) 2020. Р. 36–37. (In Ukrainian).
Skuratovsky, V. (2020). When and where was the moving image born? To the 125th anniversary of cinema. Kino‐Theater №4 (150) 2020. P. 43. (In Ukrainian).
Sontag, S. (1976). On photography. (In Russian).
Sontag, S. (1997). Against Interpretation. In Thought as passion. (In Russian). Moscow: Russian phenomenological society. (In Russian).
Van Lier, A. (2019). Philosophy of Photography (J. V. Shapoval, Trans.). Kharkiv: Gumanitarnyy Tsentr. (In Russian).
Voytyuk, I. (2020). Not a review at all. Kino‐Theater №4 (150) 2020. P. 12–14. (In Ukrainian).
Vyuzhanina, T. (2020). A close look at Stanley Kubrick’s “Eyes Wide Shut”. Kino‐Theater №2 (148) 2020. P. 28–29. (In Ukrainian).
