ДО ПРОБЛЕМ ПОСТКОЛОНІАЛЬНОГО ФЕМІНІЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ФІЛІППІН)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем постколоніального фемінізму на Філіппінах і окресленню питань, які потребують створення окремої програми, що розходиться з програмою теоретиків першопрохідців постколоніальної критики (Е. Саїда, Г. Бгабги, Г. Співак ін.). Проблематика статті полягає у малодослідженості постколоніального фемінізму. На прикладі Філіппін показана наукова обмеженість локальними статтями, проте, існує нагальна необхідність актуалізувати цілісне поле гострих питань у житті філіппінців і філіппінок, на які сьогодні найбільше сфокусована феміністська критика. Актуальність статті обумовлена інтересом до розвитку фемінізму на Філіппінах – у постколоніальній країні, яка подвійно постраждала від колоніальної політики Заходу і панування Америки, і яка мала матріархальну культуру у доколоніальні часи. Мета статті полягає в аналізі проблем, ідей і стратегій постколоніального фемінізму на Філіппінах з точки зору постколоніальної філософії і гендерної теорії. Авторки аналізують соціальні проблеми у житті філіппінців і філіппінок, серед яких: невирішеність жіночих проблем усіх соціальних ланок і ЛГБТІК‐спільноти, секс‐туризм і проституція тощо. Також проаналізовано культурне підґрунтя гендерних уявлень на Філіппінах і віднайдено причини недовіри філіппінців до західної критики патріархату у штучному нав’язуванні патріархату іспанськими завойовниками за часів колоніалізму. Розглянуто парадоксальність проблемного становища ЛГБТІК‐спільноти на Філіппінах, оскільки філіппінське суспільство має ненасильницький і негомофобний характер, що пояснює фігура бабайлана – трансгендерної жінки або фемінного чоловіка‐шамана, відомого ще у доколоніальні часи. Окрім цього авторки докладно розбирають проблеми секс‐туризму, проституції, покинутих дітей від «білих чоловіків», які не тільки є збереженими формами колоніалізму на Сході, що втілюють модель символічних відносин між Заходом і Сходом як відносин між домінуючим і підпорядкованим, а і вже перетворилися у соціальні проблеми, що потребують урегулювання з боку влади. Новизна дослідження полягає у спробі віднайти взаємообумовленості між історико‐культурними особливостями, гендерними уявленнями і стратегіями постколоніального фемінізму на Філіппінах.