ФЕНОМЕНОЛОГІЧНО-ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИЙ ВИМІР СУБ’ЄКТИВАЦІЇ
Анотація
Сучасні дослідження останнім часом дають можливість простежити характер становлення суб’єктивації. Термін, який прийшов із філософії М. Фуко, розглядався в контекстах історичного характеру становлення суб’єкта, особливостей соціального його оформлення. Але останнім часом розуміння такої складної термінології все більше стає можливим, якщо звертатися до сучасних досліджень в когнітивістиці, біології, епістемології. Точкою відліку для цього стає діяльнісний підхід. Саме він відкриває шлях до розуміння формування особливостей і характеристик суб’єкта. Діяльнісний контекст існування суб’єкта дає можливість зрозуміти характер і умови процесу суб’єктивації, тобто його становлення.
Спираючись на феноменологічний метод, за рахунок якого сприйняття визнаються як особлива евристична система, і на висновки представників сучасної епістемології, які вказують на необхідність враховувати особливості тілесного, з одного боку, у комплексній взаємодії із навколишнім середовищем, з іншого, можна сфокусуватися на підґрунтях у конструюванні можливостей життєдіяльності суб’єкта і простежити процес суб’єктивації від її онтологічних до гносеологічних характеристик.
Такий ракурс розуміння складного процесу субєктивації (а саме феноменологічний і епістемологічний її виміри) також дозволяє підкреслювати відмінності між тим, хто пізнає і тим, хто спостерігає (на відміну від вивчення речей і подій тільки з однієї позиції). Це стає основою для розуміння методологічного характеру таких сучасних термінів, як спостерігач другого порядку і зовнішній спостерігач, що дозволяє нам розцінювати суб’єктивацію в якості інструменту або особливої методологічної опції в дослідженнях сучасної наукової думки.
Завантаження
Посилання
Annett, J. (1996). On knowing how to do things: a theory of motor imagery. Cognitive Brain Research, 3, pp. 65-69.
Berthoz, A. (1997). Le sens du mouvement. Paris: Odile Jacob.
Brentari, C. (2015). Jakob von Uexküll. The Discovery of the Umwelt between Biosemiotics and Theoretical Biology. Biosemiotics. Part of the Biosemiotics book series. V. 9. Dordrecht: Springer. Available from: doi: 10.1007/978-94-017-9688-0.
Claus, E., Kull, K. (2011). Towards a Semiotic Biology: Life is the Action of Signs. London: Imperial College Press. https://www.academia.edu/727564/Towards_a_Semiotic_Biology_Life_is_the_Action_of_Signs
Decety, J. (1996). Do imagined actions share the same neural substrate? Cognitive Brain Research, №3, pp. 87-93.
Deecke, L. (1996). Planning, preparation, execution, and imagery of volitional action. Cognitive Brain Research, 3, pp. 59-64.
Dolsk,a O., Lobas, V. (2021). Embodied rationality as a mode of the visibility of Ethics (to the question of the toolkit of Constructivism). Filosofiya-Philosophy. V. 30, №2, 2021. P. 126-138.
Dolska, O. (2020). Time to think about bodily Rationality (the stands of the sporting events are empty!), 37-46. URL: https://www.intechopen.com/books/neuroplasticity-insights-of-neural-reorganization/music-and-brain-plasticity-how-sounds-trigger-neurogenerative-adaptations
Iyer, V. (2002). Embodied Mind, Situated Cognition, and Expressive Microtiming in African-American Music. Music Perception, 19, №3, pp. 387-414.
Jeannerod, M. (1994). The Representing Brain: Neural Correlates of Motor Intention and Imagery. Behavioural Brain Sciences, №17, pp.187-202.
Kul, K. (2001). Jakob von Uexküll: A paradigm for biology and semiotics. Semiotica (Special Issue), 134, 1/4.
Lakoff, G., Johnson M. (1999). Philosophy in the Flesh: The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. New York: Basic Books.
Maturana, H. (1978). “Biology of Language: the Epistemology of Reality”. In: Miller, G. & E. Lenneberg (Eds.). Psychology and biology of Language and Thought. New York: Academic Press, pp. 27-46.
Paillard, J. (1994). La conscience. In: Richelle, M., J.Requin & M.Robert (Eds.). Traité de psychologie expérimentale.2. Paris: Presses Universitaires de France, pp. 639-684.
Reybrouck, M. (2001). Musical Imagery between Sensory Processing and Ideomotor Simulation. In: Godøy, R.I. & H.Jörgensen (Eds.). Musical Imagery. Lisse: Swets & Zeitlinger, pp. 117-136.
Reybrouck, M. (2005). Body, mind and music: musical semantics between experientialcognition and cognitive economy. Trans-Revista. Transcultural de Música, №9. URL: https://www.sibetrans.com/trans/articulo/180/body-mind-and-music-musical-semantics-between-experiential-cognition-and-cognitive-economy
Reybrouck, M., Vuust P., Brattico E. (2017). Music and Brain Plasticity: How Sounds Trigger Neurogenerative Adaptations. Submitted: March 29th 2017 Reviewed: January 23rd 2018Published: June 6th 2018. DOI: 10.5772/intechopen.74318
Saslaw, J. (1996). Forces, Containers and Paths: The Role of Body-Derived Image Schemas in the Conceptualization of Music. Journal of Music Theory. №40/2, pp. 217-244.
Scheerer, E. (1984). Motor theories of cognitive structure: a historical review. In: Prinz, W. & A.Sanders (Eds.). Cognition and motor processes. Berlin: Springer.
Sheets-Johnstone, M. (2008). The Roots of Morality. University Park, PA: State University of Pennsylvania Press.
Varela, F., Thompson, E., Rosch E. (1991). The Embodied Mind. Cognitive science and Human Experience. Cambridge (Ma)-London: MIT Press.
Viviani, P. (1990). Moto-perceptual interactions: the evolution of an idea. In: Piatielli Palmarini, M. (Ed.). Cognitive Science in Europe: Issues and Trends. Golem Monograph Series, 1, pp. 11-39.
Uexküll von J.В. (1940/1982). The Theory of Meaning. Semiotica, 42, pp. 25-82.
Uexküll, J.B., Kriszat, G. (1956). Streifzüge durch die Umwelten von Tieren und Menschen. Ein Bilderbuch unsichtbarer Welten. Bedeutungslehre. Mit einem Vorwort von Adolf Portmann. ROWOHLT HAMBURG. URL: https://monoskop.org/images/1/1f/Uexkuell_Jakob_von_Streifzuge_durch_die_Umwelten_von_Tieren_und_Menschen_Ein_Bilderbuch_unsichtbarer_Welten_1956
Gofman I. (2000) Tehniki prezentatsii. Abels H. Interaktsiya, identichnost, prezentatsiya: vvedenie v interpretativnuyu sotsiologiyu. Sankt-Peterburg: Aleteyya. (In Russian)
Luhmann, N. (2007) “What ist the case?” and “What is hidden behind it?” – Two sociologies and the theory of society. Russian Sociological Review, 6, 3, 100-116. (In Russian)
