КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СМИСЛУ В ЛОГІЧНІЙ СЕМАНТИЦІ Г. ФРЕҐЕ

Анотація

В поданій статті розглядається трансляція проблематики формалізації та репрезентації поняття логічної семантики «смисл», яке концептуалізується видатним німецьким філософом та логіком кінця ХІХ – початку ХХ століття Готлоба Фреґе, що головним чином аналізується та розробляється в його творі під назвою «Про смисл та значення». Характеризуються ключові критичні теорії розуміння поняття «смисл» Фреґе в концептуальному аспекті, тобто, як парадигмального поняття, що не набуває однозначної фіксації в подальших розробках філософів та логіків аналітичної філософії, але передбачується як функціональне багатоаспектне поняття. Зокрема, приклади концептуалізації знаходимо в класичних творах таких аналітичних філософів, як: Л. Вітгенштайна, Б. Рассела, Р. Карнапа та А. Чьорча.

Аналізуються деякі з сучасних робіт за цією темою, а також класичні роботи, в яких на наш погляд найбільш максимально були відображені напрямки концептуалізації проблеми смислу в роботах Фреґе. Ми доходимо висновку про існування чотирьох базових концептуалізацій, серед яких є дві групи: суто логічних та семіотичних. Цим діагностуємо необхідність поглиблення вивчення соціально-культурного контексту робіт з аналітичної філософії даної тематики. Фіксується можливість виходу аналітичних методів в міждисциплінарне поле дослідження проблеми смислу.

Розглядається і демонструється на прикладах сам метод концептуалізації, що, з одного боку, необхідний для більш ґрунтовного дослідження розвитку ідей аналітичної філософії, а, з іншого, як джерело відокремлення не релевантних до класичної філософії ідей і поглядів. Досліджується близькість семантичного визначення концептуалізації та парадигмального методу, з чого робиться висновок, що концептуалізація виступає певним кліматом для утворення парадигми. Разом із тим, сам метод демонструється в двох його площинах: формалізації та репрезентації. Окремий розгляд цих частин робить очевидним взаємозв’язок поняття смислу та процесу його поступового виокремлення в працях тих аналітичних філософів, які безпосередньо розглядали цю тему.