ФІЛОСОФІЗАЦІЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ КАЗКОТЕРАПІЇ

Анотація

Для подолання сучасної деінтелектуалізації культури у статті пропонується використання філософізації − ознайомлення з видатними філософськими творами та практикою філософського мислення. У ранньому віці необхідним засобом її втілення повинно стати читання філософських казок, які нерідко є філософські проблемними і прямо працюють на філософізацію свідомості. Вони вводять дитину у світ філософування.

Позитивним прикладом для цього є збірка Л  Сурженко «Філософські казки».

Людина не може обходитись без використання філософського потенціалу, навіть на буденному рівні їй потрібні й філософські надбання. Інакше її висновки будуть одномірними і не буде змоги побачити власну обмеженість.

Читання формує культуру мислення, літературний смак, канали емоційного сприйняття того, що прочитано. Для дитини важливо уміти висловити свої думки, дізнатись про позиції дорослих з цього приводу. Необхідно вчитися навичкам дискусії, бесіди і цьому відповідає процес читання та подальшого обговорення текстів. Батькам треба відповідати на численні дитячі «чому», що посилює ефект від книги.

Філософські казки дитинства мають вплив на людину і після того, як вона виросла, бо колективна свідомість живить індивідуальну, дозволяє приймати правильні рішення. Любов до читання формує творчо-креативну структуру особистості, укріплює інтелектуально-психічний комплекс. Багато казок виступають пошуковими і тому сприяють філософізації,, дозволяють поєднати сприйняття яскравих образів, нетривіальність сюжетів та моральність розповіді.

Тобто, знайомство з філософськими казками зрощує філософську мудрість і допомагає активізувати мозок дитини, привчає її до роздумів та зрілих оцінок. Саме такими книжками, які поступово вводять у світ, потрібно поповнювати дитячу бібліотеку.