ЕСХАТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ

  • Іван Валерійович Бредун Харківський національний університет будівництва і архітектури https://orcid.org/0000-0002-5287-0951
Ключові слова: есхатологія, світогляд, доля, християнство, ідея, духовна традиція

Анотація

Стаття присвячена проблемі відродження та відновлення духовності у просторі повсякденної та світської свідомості, «сакральних цінностей» шляхом культивування есхатологічних тем (на яких базуються релігійні системи цивілізованого світу) як всезагального чинника розквіту країн світу, вітчизняної культури. Проводиться переосмислення есхатологічних систем як скарбниці світоглядних орієнтирів історії (філософської, наукової, релігійної ідеології у світовому масштабі), а також під кутом зору нових реалій.

Робота присвячена реконструкції ключових есхатологічних тем, виявленню смислових вимірів їх актуалізації в різних формах прояву індивідуального (людини) та загального (культури, цивілізації) буття, розкриття їх під кутом зору сакрально-релігійного світовідчуття, нюансів розуміння в християнській картині світу, виявленню контекстуального наповнення терміну «есхатологія», історії його розгортання в релігійній картині світу християн. Виокремлюються ключові поняття дослідження, які усвідомлюються як мовні «відбитки», закарбовані у словах різними історичними періодами. У межах есхатологічної свідомості розкривається базова тема долі. У вимірі теологічної думки доля душі розкривається у системі міркувань про її долю земну та долю небесну.

Методологія статті має комплексний характер, поєднує в собі такі основні стратегії: історію ідей, аналітику, компаративістику, феноменологію, філософську герменевтику.

Встановлюється, що концепт «есхатологія» (є породженням стародавніх часів – античної епохи), його словоформа теологічною думкою не використовувалась до ХХ ст. Отже, смислове наповнення терміна «есхатологія» (накопичене історією) не було розкрито у повному обсязі, а його еволюція потребує свого подальшого перевідкриття.

У статті тема долі обґрунтовується як засаднича ідея, матриця есхатологічних картин (релігійних систем) світу. Ідею Долі презентовано як атрибут релігійної свідомості, есхатологічної моделі світу, як Принцип існування Всесвіту та його представників, як матрицю есхатологічної системи християн.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Іван Валерійович Бредун, Харківський національний університет будівництва і архітектури

доктор філософських наук, доцент

Посилання

Bredun, I.V. (2018). Eschatology of Fate in the context of European philosophy. Kharkiv: Panov AM. (In Ukrainian).

Bible (1991). Books of Scripture of the Old and New Testaments. Translated from Hebrew and Greek into Ukrainian. Kyiv: Ukrainian Bible Society. (In Ukrainian).

Bulgakov, D.A. (1992). Complete Orthodox Theological Encyclopedic Dictionary. (In 3 volumes. Ed. by D. A. Bulgakov). Vol. 1, 2. Moscow: Concern Renaissance. (In Russian).

Kompaniets, L.V. (2016). The concept of «resurrection» and «reincarnation», or through the looking glass of Biblical history. Human and Religious Studies Bulletin. Vol. 3 (7), 16-18. (In Russian).

Bultmann, R.K. (1958). History and eschatology. Edinburgh: The University Press.

Kliefoth, T. (1886). Christliche Eschatologie. Dörffling und Franke.

Manoussakis, J.P. (2013) DeRoo N. Phenomenology and Eschatology: Not Yet in the Now. Ashgate Publishing, Ltd.

Pyvovarov, D.V. (1998). Eschatology: A modern philosophical dictionary. (under the general editorship of V.E. Kemerova. Rev. and add.) London, Frankfurt-na-Mayne, Paryzh, Lyuksemburh, Moskva, Mynsk: Panprynt. (In Russian).

Saudek, D. (2010). Endlich: Eschatologie als interdisziplinäre Fragestellung. Renovatio. Vol.66.

Warren, M. C. (1952). Eshatology and History. International review of missions. Vol. 41.

Walls, J. L. (2007). The Oxford Handbook of Eschatology. Oxford University Press.
Опубліковано
2021-03-22
Цитовано
Як цитувати
Бредун, І. В. (2021). ЕСХАТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (62), 75-80. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2020-62-10