РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГОЛОКОСТУ В ЖИВОПИСІ ФЕЛІКСА НУССБАУМА
Анотація
Стаття присвячена аналізу репрезентацій Голокосту в живописі Ф. Нуссбаума з точки зору історико-філософського, візуально-антропологічного, семіотичного аналізу. Проблематика статті обумовлена недостатньою вивченістю образів Голокосту в живописі, в тому числі як саме в живописі репрезентовані пам’ять єврейського геноциду, досвід депортації у табори смерті, травми від Голокосту. Актуальність статті обумовлена недостатньою вивченістю творчості німецького художника, жертви Голокосту Ф. Нуссбаума. Живописець є представником художньої течії «нова об’єктивність», яка була орієнтована на відображення реальної суті речей, а також зазнав впливу модерністських течій і антинацистського руху. Ф. Нуссбаум є жертвою Голокосту, якому разом із сім’єю довелося залишити Німеччину, постійно переховуватися, і зрештою судилося загинути в таборі Аушвіц-Біркенау. Значний період творчості Ф. Нуссбаума присвячений відображенню жахіть у таборі для інтернованих Сен-Сіпрієн, в якому перебував художник. Авторка розглядає концепції культурної пам’яті в зарубіжній історіографії, концепції філософії екзистенціалізму, через призму яких аналізує практики єврейського геноциду (ізоляція євреїв, доля біженців тощо) і те, в яких образах живопису ці практики відобразилися. В статті досліджується, як події Голокосту вплинули на формування суб’єктивності художника, на його художню манеру, символи і художні засоби, які він використовує в роботах. В ракурсі візуально-антропологічного аналізу авторка виділяє проблемні теми, які відобразилися у картинах Ф. Нуссбаума: травматичний досвід еміграції заради виживання, досвід депортації і життя у таборі, відчуття страху і наближення смерті, сімейна тема і особисті переживання Голокосту. Авторка виділяє автобіографічні, історико-філософські, мистецтвознавчі аспекти живопису Ф. Нуссбаума. В статті розглядається, за допомогою яких художніх засобів через живопис Ф. Нуссбаум намагається протистояти політиці єврейського геноциду. На прикладі творчості Ф. Нуссбаума авторка аналізує, як саме художник зображує «травматичні місця» (за А. Ассман), і як виражає травматичний досвід в художніх образах.
Завантаження
Посилання
Adorno, T. (2003). After Auschwitz. In Theodor W. Adorno, Negative Dialectics (pp. 322-333). Moscow, Scientific World. (In Russian).
Arendt, H. (2016). We are refugees (E. Monastyrskiy, Trans.). Online magazine GEFTER. (Original work published in 1994). Retrieved from: http://gefter.ru/archive/18962. (In Russian).
Assmann, A. (2012). Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory (K. Dmitrenko, L. Doronicheva, O. Yudin, Trans.). Kyiv, Nika-Centre. (In Ukrainian).
Bretholz, L. & Olesker, M. (2013). Leap into Darkness: Seven Years on the Run in Wartime Europe (G. Karner, C. Pustilnikova, Trans.). Moscow, OGI. Retrieved from: https://litresp.com/chitat/ru/Б/bretholjc-leo/prizhok-v-temnotu-semj-let-begstva-po-voennoj-evrope#sec_10. (In Russian).
Bruchfeld, S. & Levin, P. (2018). Pass this on to your children…: History of the Holocaust in Europe 1933 – 1945 (Second Ukrainian publishing, supplemented and expanded). Dnipro, Ukrainian Institute for Holocaust Studies «Tkuma». (In Ukrainian).
Vayshelbaum, D. (2013). Felix Nussbaum – life and work. Left radical. Anti-fascism / Visual arts. Retrieved from: https://levoradikal.ru/archives/9410. (In Russian).
Koyfmann, V. (2018). World star of Felix Nussbaum (1904 – 1944). Self portrait in hiding (1944). LiveInternet. Retrieved from: https://www.liveinternet.ru/users/feigele/post441356273/. (In Russian).
Levinas, E. (2004). Difficult freedom (essays on Judaism). In: E. Levinas. Selected: Difficult freedom. (Trans. from French, pp. 319-590). Moscow, ROSSPEN. Retrieved from: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s01/z0001017/st000.shtml. (In Russian).
Lotman, Y. (1998). Structure of fiction text. Saint Petersburg, Art. (In Russian).
Nora, P. (1999). Issues of memory spaces. In: P. Nora, M. Ozouf, G. de Puymezh & M. Wienock. Rethinking France (D. Hapaeva, Trans. from French, pp. 17-50). Saint Petersburg, Publishing of Saint Petersburg University, 1999. (In Russian).
Pyshnovskaya, Z. (1976). German anti-fascist artists: cultural-historical essay. Moscow, Science. (In Russian).
Rotenberg, V. (2005). Felix Nussbaum as a phenomenon and symbol. Nota Bene, 8, 261-265. Retrieved from: https://vtoraya-literatura.com/pdf/nota_bene_08_2005__ocr.pdf. (In Russian).
Sartre, J.-P. (2000). Being and Nothingness: An Essay on Phenomenological Ontology. (V. Kolyadko, Foreword, note). Moscow, Republic. (In Russian).
Snyder, T. (2015). Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin. (L. Zurnadzhy, Trans. from English). Kyiv, Duliby. (In Russian).
Sologub, T. (2017). «If I disappear…» (A story about an artist who reflected the Holocaust in his paintings). Fates of Holocaust, 11, 26-31). Retrieved from: https://www.netzulim.org/R/OrgR/Articles/Baranovskaia/BaranJournals/BaranJournal_no11_15-02-17-Ver.pdf. (In Russian).
Sukovataya, V. (2018). Reception of the war and the Holocaust in the Soviet post-war literature: documentary story by A. Tsessarskiy «Partisan Doctor's Notes». Problems of Holocaust history: Ukrainian dimension. Referenced Annual Journal, 94-121. Dnipro, Ukrainian Institute for Holocaust Studies «Tkuma»; PC «Lyra Ltd.». (In Russian).
Desbois, P. (2008). The Holocaust by Bullets: A Priest's Journey to Uncover the Truth Behind the Murder of 1.5 Million Jews (C. Spencer, Trans. from English). New York, Palgrave Macmillan. (In English).
Elsby, L. Teaching the Holocaust using Art. Yad Vashem. The World Holocaust Remembrance Center. Retrieved from: https://www.yadvashem.org/education/educational-videos/video-toolbox/hevt-art.html#0. (In English).
Meinen, I. & Meyer, A. (2013). Verfolgt von Land zu Land. Jüdische Flüchtlinge in Westeuropa 1938 – 1944. Paderborn, Ferdinand Schöningh. (In German).
Shendar, Y. Felix Nussbaum. Yad Vashem. The World Holocaust Remembrance Center. Retrieved from: https://www.yadvashem.org/yv/en/exhibitions/nussbaum/about_nussbaum.asp. (In English).
