ТРАНСВЕРСАЛЬНИЙ КІНЕМАТОГРАФ ФІЛІПА ГРАНРІЙЕ
АФЕКТ, ЖЕСТ, ДОТИК
Анотація
Статтю присвячено розгляду філософської антропології кіно початку ХХІ століття на матеріалі фільмів французького кінорежисера Філіпа Гранрійе. Дослідження стратегій співвідношення людини і кінематографічного образу дозволяє розкрити ряд антропологічних операцій, які артикулюють уявлення про людину, і розробити оригінальну концепцію трансверсальної антропології кіно.
Кінематограф Гранрійе аналізується в контексті взаємодії з тілесним досвідом глядача, що виводить на перший план співвідношення аудіовізуального кінообразу і людського тіла. Розглядається концепція «спінозіанського кінематографа» Гранрійе, відповідно до якої фільм розуміється як місце втілення чистих афектів, що занурюють глядача у трансіндивідуальне поле. Трансверсальний кінематограф порушує встановлені конвенції наративного кіно і підриває домінуючи форми організації диспозитиву, руйнуючи опозиції людського/тваринного та культурного/природного.
У фільмах Гранрійе проводиться дослідження кінематографічного сприйняття, яке орієнтоване не тільки на аудіальний і візуальний, але й на тактильний досвід. Авангардність фільмів Гранрійе виявляється в пошуку альтернативи кінематографічній репрезентації, що складає одну з найбільш важливих стратегій теорії і практики кінематографа початку ХХІ століття. Фільм тут постає не як текст, що відсилає до інших культурних текстів, а як тілесний асамбляж, який не підлягає семіотизації. На відміну від постмодерністського кінематографа кінця ХХ сторіччя фільми Гранрійе актуалізують відмову від текстоцентризму і створюють аудіовізуальне поле перцептивного експерименту. Отже, кінематограф Гранрійе варто розглядати в контексті наступних іменних двійок: 1) образ і афект, 2) диспозитив і трансверсальність 3) бачення і торкання.
Завантаження
Посилання
Гранрийе Ф. 23 режиссера. Интервью Дмитрию Волчеку. 2011. URL: http://archive.svoboda.org/programs/cicles/cinema/23/07.asp.
Гранрийе Ф. Стараюсь разрабатывать связь между аффектами и историей. Искусство кино. 2014. URL: http://kinoart.ru/blogs/filipp-granrije-starayus-razrabatyvat-svyaz-mezhdu-affektami-i-istoriej.
Делез Ж. Фрэнсис Бэкон: Логика ощущения / пер. с фр. и послесл. А. В. Шестакова. Санкт-Петербург: Machina, 2011. 176 с.
Эко У. Отсутствующая структура: Введение в семиологию /пер. с ит. А. Погоняйло и В. Резник. Санкт-Петербург: Симпозиум, 2006. 544 с.
Эпштейн Ж. Чувство / пер. с фр. С. Юткевича. Из истории французской киномысли: Немое кино 1911–1933 гг. / сост. М. Ямпольский. Москва: Искусство, 1988. С. 80–140.
Agamben G. Notes on Gesture. Means Without Ends. Notes on Politics. Minneapolis, MI; London, UK: University of Minneapolis Press, 2000. 156 p.
Balibar E. Individualité et Transindividualité chez Spinoza. Architectures de la Raison. Mélanges offerts à Alexandre Matheron. Paris: ENS Éditions, 1996. P. 35–46.
Chamarette J. Phenomenology and the Future of Film: Rethinking Subjectivity Beyond French Cinema. New York, NY; London, UK: Palgrave Macmillan, 2012. 271 р.
Dolar M. A Voice and Nothing More. Cambridge, MA: The MIT Press, 2006. 224 р.
Grandrieux P. The Body’s Night. An Interview with Philippe Grandrieux. Rouge, 2002. URL: http://www.rouge.com.au/1/grandrieux.html.
Spinoza B. Ethik. Opera. Heidelberg: Heidelberg Akademie der Wissenschaften. 1925. Bd. 2. S. 43–308.
Warburg A. The Renewal of Pagan Antiquity. Los Angeles, CA: Getty Research Institute for the History of Art and the Humanities, 1999. 868 p.
Цитування
HUMAN IN THE CONTEXT OF TRANSVERSALITY OF THE NETWORK SOCIETY
Pylypenko Svitlana Grygorivna (2021) The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "The Theory of Culture and Philosophy of Science"
Crossref
