Філософські репрезентації понять «простір» і «час»
від фізики до музики
Анотація
У статті розглядаються різні філософські уявлення про простір і час. Вказано, що ці уявлення носять системний і ієрархічний характер. В основі «піраміди» цих уявлень лежать самі фундаментальні, фізичні уявлення про об'єктивні властивості і закономірності фізичної реальності, як відносини тривалості і відносини протяжності. На наступному «ступені» вони доповнюються специфікою хіміко-біологічних процесів, що протікають в живій матерії. Уявлення про соціальний простір і часу носить ще більш складний характер, що зумовлено більш складним характером соціальних процесів і явищ. Однак всі три групи уявлень (фізичний, біологічнний і соціальний простір і час) відображають об'єктивні властивості і закономірності реальності.
Наступна група уявлень відображає суб'єктивне сприйняття тривалості та протяжності. Вони функціонують на базі об'єктивних уявлень, але фіксують особливості сприйняття суб'єкта, який діє в певному культурному «полі». До них, перш за все, відносяться психологічний простір і час. Вони мають складну структуру і пов'язані з повсякденним буттям індивідуума, яке обумовлено як біологічними, так і соціальними чинниками. Властивості цього простору та часу задаються чуттєвими і раціональними здібностями пізнання, і саме психологічний простір і час виступає онтологічною основою для ще більш складних форм сприйняття – художнього простору і часу. Художній простір і час – атрибути художнього вигаданого буття, за допомогою яких художній образ отримує можливість розвитку і свого цілісного сприйняття. Підвид художнього простору і часу – музичний просторово-часової континуум. Цей різновид існує в рамках певного аспекту людської художньої діяльності – музичного мистецтва. Музика – це темпоральний вид мистецтва, формально можна уявити музику у вигляді акустичного потоку звуків, інтонаційно і ритмічно організованого і такого, що розгортається в часі, має складну структуру і несе певне смислове і комунікативне навантаження. Музичне час або час в музиці - складне і багатогранне поняття. Простір в музиці – це візуальні і естетичні образи людської уяви, що викликаються звуковими впливами, це внутрішні метафоричні уявлення про властивості простору, що відповідають конкретному семантичному контексту. Таким чином, кажучи про музичному просторі і часі, можна стверджувати, що вони є «концептуальної вершиною» розвитку уявлень про простір і час взагалі і включають в себе багато найважливіші властивості інших форм і видів простору і часу. Всі ці форми ведуть свою «родовід» з уявлень про фізичному просторі та часі.
Завантаження
Посилання
Аксёнов Г.П. В.И.Вернадский о природе времени и пространства – Историко-научное исследование – М.: ИИЕТ им.С.И. Вавилова РАН ч.2 гл 5. – 2006. — 392 с.
Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. — М. : Художественная литература, 1975. — 504с.
Бахтин М.М. Литературно-критические статьи; [сост.С.Бочаров и В.Кожинов] — М.: 1986. – 543с.
Бендицкий А.А., Арановский М.Г. К вопросу о моделирующей функции музыки: музыка и время. //Музыка как форма интеллектуальной деятельности. Изд.2-е.; [сост., ред. М.Г.Арановский] – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 142-156 с.
Большой Российский энциклопедический словарь./ Изд. 2-е, перераб. и доп.; [гл. ред. А. М. Прохоров]. — М.; СПб., 2009. — 1888 с.
Вернадский В.И. Проблема времени в современной науке. / «Известия АН СССР», VII серия, отделение математических и естественных наук, 1932, №4 — 541с.
Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности — Киев: Наукова думка, 1984. — 209 с.
Журавлёв А. Л., Купрейченко А. Б. Психологическое и социально-психологическое пространство личности: теоретические основания исследования/ Журнал Знание. Понимание. Умение Выпуск № 2 / 2012 — «Московский гуманитарный университет» — 45-78с.
Краткий психологический словарь / Cост. Л.А.Карпенко; [под общ.ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского]. – М.: Политиздат, 1985. – 431с.
Кононенко Б.И. Большой толковый словарь по культурологии / Б.И. Кононенко. — М.: Вече 2000: АСТ, 2003. — 512 с.
Кузякина Т.И. Музыка как время человеческого бытия // Оренбургский государственный университет — Вестник ОГУ №6/июнь2007. — 12-15с.
Курт Э. Основы линеарного контрапункта: мелодическая полифония Баха. / Э.Курт – М. : Музгиз,1931. — 302 с.
Малышев И.В. Эстетика: курс лекций. — Москва, 1994. – 185 с.
Музыкальная энциклопедия : в 6 т. ; [гл. ред. Ю. В. Келдыш]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1976. — Т. 3 : — 1104 с.
Незайкинский Е.В. О предметности музыкальной мысли //Музыка как форма интеллектуальной деятельности, Изд.2-е.; [ред.-сост. М.Г.Арановский]. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,2009. — 44-69 с.
Притыкина О. Музыкальное время: понятие и явление // Пространство и время в искусстве. — Л.: ЛГИТМиК, 1988. — 73 с.
Способин И.В. Элементарная теория музыки. — М.: Государственное музыкльное издательство, 1963. — 202 с.
Суханцева В.К. Категория времени в музыкальной культуре / В. К. Суханцева. — Киев : КГУ «Либідь», 1990. — 184 с.
Урманцев Ю.А. Специфика пространственных и временных отношений в живой природе. / Сб. «Пространство, время, движение» — М.: Наука, 197. — 241с.
Физическая энциклопедия. В 5-ти томах; [главный редактор А. М. Прохоров]. — М.: Советская энциклопедия. В 5-ти томах. 1988. — 4т. —704с.
Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение; [сост. П.В. Алексеев]. — М.: Политиздат, 1990. — 528с.
Шкуратова И.П. Личность и ее жизненное пространство// Психология личности. Учебное пособие; [под ред. П.Н.Ермакова и В.А. Лабунской]. — М.: ЭКСМО, 2007. — 656 с.
