Концепт «відчаю» C. Керкегора у раціоналістичній та постмодерністській рефлексії
Анотація
Розглянуто концепт «відчаю» С. Керкегора в раціоналістичный (Тейніссен, Хабермас) і постмодерністськый (Дерріда) рефлексії. Відзначається, що розгляд рефлексії керкегорівської творчої спадщини демонструє контемпоральность ідей С. Керкегора і представників філософських течій ХХ століття. Робиться висновок про те, що керкегорівська філософія з її непрямою формою комунікації могла б стати як взірцем персональної відповідальності у постнігілістичному суспільстві, так і поштовхом до пошуку нових комунікативних засобів вираження антропологічної проблематики в сучасній філософії.
Антропологічний проект Керкегора являє собою спробу синтезу думки-вчинку, почуття-вчинку, письма-вчинку, що втілилась самим його життям. Вимагаючи особливої мови вираження (непрямої форми комунікації), керкегорівська філософія можливості, або антропологія змінення, могла б стати взірцем як персональної відповідальності в постнігілістичному суспільстві, так і поштовхом до пошуку нових комунікативних засобів вираження антропологічної проблематики в сучасній філософії, що, безумовно, сприяє зверненню до спадку датського мислителя з боку її представників.
Завантаження
Посилання
Усманова А.Р. Умберто Эко: парадоксы интерпретации. Минск: Изд-во БГУ «Пропилеи», 2000. 199 с.
Caputo J. D. The prayers and tears of Jacques Derrida: religion without religion. Indiana, 1997. 374 p.
Habermas J. Communicative Freedom and Negative Theology // Kierkegaard in post/modernity. Indiana University Press, 1995. P. 182-198.
Kierkegaard S. Concluding Unscientific Postcript. Prinseton: Prinseton University Press, 1941
Pyper H. Beyond a Joke: Kierkegaard’s Concluding Unscientific Postscript as a Comic Book// Post-secular Philosophy: Between philosophy and theology.— London, New york, 1998. P.186-210.
Ward G. Barth, Derrida and The Language of Theology. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 258 p.
