УЯВА ЯК МОЖЛИВІСТЬ СМИСЛОТВОРЧОСТІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ПЕРСПЕКТИВА

Abstract

У статті здійснена спроба розкриття смислотворчої природи уяви, в її феноменологічному
осмисленні. Автор зазначає, що позиції Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера, Ж.-П. Сартра у розумінні уяви є схо-
жими, але різними. Для Гуссерля уява, перш за все, визначає можливість смислової варіативності бут-
тя, можливість смислотворчості, що задає інтерсуб'єктивність «поля культури», життєвого світу.
Гайдеґґер особливу увагу приділяє тематизації темпоральної структури уяви; уява забезпечує
безперервність і самототожність особистої самосвідомості, «підключає» людину до істинного буття.
Для Ж.-П. Сартра уява є можливістю свободи, відриву від наявного буття, «проектування» себе.