Розробка і апробація експериментально-психологічних методик для дослідження неусвідомлюваних зорово-перцептивних процесів

doi:10.26565/2410-1249-2020-14-04

Liudmyla Shestopalova Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6295-0667
Volodymyr Lutsyk Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-0611-3367

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-1249-2020-14-04

Ключові слова: експериментально-психологічні методики, візуальне сприйняття, підпорогова перцепція, неусвідомлювані процеси, субсенсорні стимули, мимовільне запам’ятовування, перцептивно-мнестична фіксація

Анотація

Роботу присвячено актуальній проблемі дослідження зорово-перцептивних процесів, що відбуваються на неусвідомлюваному рівні. Відзначається дефіцит надійного та інформативного психодіагностичного інструментарію, спеціально розробленого і призначеного для дослідження неусвідомлюваних перцептивних і мнестичних феноменів в нормі та у осіб з афективними розладами. Підкреслюється, що при створенні таких методик необхідно враховувати вплив емоційних порушень на перебіг основних психічних процесів. Розроблені три нові експериментально-психологічні методики, спрямовані на дослідження та об’єктивізацію швидкоплинних усвідомлюваних і неусвідомлюваних перцептивно-інформаційних процесів. Методика формування субсенсорного стимула полягає в покроковому визначенні точного порогового часу експозиції, при якому один вербальний стимул з трьох демонстрованих лишається неідентифікованим на усвідомлюваному рівні, тобто субсенсорним. Методика психофізіологічного підтвердження значущості субсенсорного стимула є автоматизованою реєстраційно-аналітичною процедурою, котра передбачає використання серійного цифрового поліграфа «Реоком-стресс» і дозволяє в множині заданих вербальних стимулів виявити слова, найбільш значущі для даного досліджуваного, незалежно від рівня суб’єктивного усвідомлення цієї значущості. Методика виявлення неусвідомленої перцептивно-мнестичної фіксації субсенсорних стимулів являє собою спосіб дослідження ефекту мимовільного запам’ятовування, ретенції та репродукції субсенсорних стимулів. Апробацію розроблених експериментально-психологічних методик проведено на вибірці з 38 осіб, що включала 23 пацієнта з афективними розладами і 15 психічно здорових осіб. Показано, що пороги зорового сприйняття у хворих на афективні розлади є майже втричі вищими у порівнянні з контрольною групою. Ефект перцептивно-мнестичної фіксації підтверджено однією або декількома методиками у 100% спостережень. Результати апробації переконливо свідчать про високу чутливість та інформативність використаного підходу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

РеоКом-Stress для Windows XP. (2012). Компьютерная система оценки динамики изменения функционального состояния человека: Инструкция по эксплуатации. Национальный аэрокосмический университет «ХАИ», НТЦ радиоэлектронных медицинских приборов и технологий «ХАИ-МЕДИКА», pp. 110.

Шестопалова, Л. Ф., Лінський І. В., Бородавко, О. О., Денисенко, М. М. (2015). Особливості сприйняття підпорогових візуальних вербальних стимулів з різним рівнем емоційної значущості. Психіатрія, наркологія та медична психологія, 2(1), 109-114.

Шестопалова Л.Ф., Луцик В.Л. (2020). Особливості сприйняття вербальної інформації у хворих на депресивні розлади. О.А. Панченко (ред.) Медико-психологічні та інформаційні аспекти реабілітації і абілітації людини, с. 322-324. Київ: КВІЦ.

Maruta, O. (2020). Adaptive potential of patients with mental disorders. Журнал психологічного консультування та психотерапії, 13, 43-50.

Шестопалова Л.Ф., Бородавко О.А., Бучок Ю.С. (2019). Доверие как фактор формирования терапевтического альянса между врачом и пациентом. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, 10(4), 758 764.