Медіаторна роль рис емоційного інтелекту у взаємозв’язку між колективною травмою та посттравматичним зростанням

Анотація

Статтю присвячено визначенню медіаторної ролі рис емоційного інтелекту у взаємозв’язку між колективною травмою та посттравматичним зростанням. Метою статті є визначення медіаторної ролі рис емоційного інтелекту у взаємозв’язку між колективною травмою та посттравматичним зростанням. В якості психодіагностичного інструментарію була розроблена авторська анкета, що складається з двох шкал. Перша шкала демонструє вплив історичної травми, досвіду попередніх поколінь; друга шкала відображає вплив колективної травми, а саме війни, на особистість. Також були використані методики «Опитувальник посттравматичного зростання» (Р. Тадеші, Л. Калхаун) та «Риси емоційного інтелекту» (К. Петрідес). В якості математико-статистичних методів було використано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена та медіаторний аналіз. Отримані результати свідчать про те, що зниження рівня соціальних навичок, характерне для осіб з досвідом участі у воєнних подіях, може виступати значущим бар’єром на шляху до розвитку так званої «сили особистості» – важливого компонента посттравматичного зростання. Виявлена тенденція до медіаторної ролі соціальності, як риси емоційного інтелекту, в зв’язку між травматичним досвідом і компонентом посттравматичного зростання свідчить про те, що соціальні ресурси (зокрема, навички ефективної взаємодії, емоційної експресії та асертивної поведінки) відіграють важливу функцію у процесі подолання наслідків травматизації.