Вплив основних легуючих елементів на формування вихідної зернової структури, на фазові перетворення та на структурні зміни, які відбуваються під час надпластичної деформації сплавів Al – 4.1 мас.% Mg – 0,5 мас.% Zr, 1420Т, 1421, 1423

  • В.П. Пойда Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 61022, майдан Свободи. 4, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-7970-7145
  • А.В. Пойда Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, Україна, 61108, м. Харків, вул. Академічна, 1 https://orcid.org/0000-0002-0558-5939
  • Д.Є. Мила Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 61022, майдан Свободи. 4, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2919-741X
Ключові слова: ультрадрібнозерниста структура, надпластична деформація, статична рекристалізація, динамічна рекристалізація

Анотація

У статті викладені результати досліджень, спрямованих на встановлення впливу основних легуючих елементів на формування вихідної зернової структури, на фазові перетворення та на структурні зміни, які відбуваються під час надпластичної деформації кількох алюмінієвих сплавів. Однорідну ультрадрібнозернисту структуру у зразках сплавів Al – 4,1 мас.% Mg – 0,5 мас.% Zr і 1423 вдалося сформувати внаслідок здійснення динамічної рекристалізації у ході їх надпластичної деформації. Встановлено що вихідна мікроструктура зразків сплаву 1420Т є бімодальною. Середній розмір зерна складає приблизно 5 мкм, в окремих ділянках робочої частини зразків є великі витягнуті зерна, середній розмір яких приблизно дорівнює 25 мкм. Вихідна структура зразків сплаву 1421 є дрібнозернистою, а вихідна структура зразків сплаву 1423 є різнозернистою і крупнокристалічною. Металографічні дослідження показали, що зернова структура зразків сплавів 1420Т, 1421 та 1423 у ході надпластичної деформації при високих гомологічних температурах зростає незначно. У зразках накопичується пористість та проходять структурні зміни, які, вірогідно, пов’язані з локальним плавленням на границях зерен та на міжфазних границях. Встановлено, що присутність у складі зразків досліджених сплавів цирконію та скандію забезпечує формування в них ультрадрібнозернистої структури та протидіє росту зерен у ході надпластичного плину. Магній і літій, які входять до складу зразків досліджених сплавів 1420Т, 1421 і 1423, утворюють з алюмінієм кілька інтерметалідних фаз. Ці фази входять до складу сумішей кристалів перитектичного походження, які локалізовані у вигляді прошарків між деякими зернами. Проходження перитектичних реакцій при високих гомологічних температурах може бути однією з причин часткового плавлення зразків сплавів 1420Т, 1421 та 1423 у ході їх надпластичної деформації. Часткове плавлення зразків сплавів 1420Т, 1421 і 1423 вірогідно може здійснюватися і завдяки наявності на границях зерен сегрегацій магнію і літію, які знижують температуру плавлення твердого розчину на основі алюмінію. Часткове плавлення зразків сплавів 1420Т, 1421 і 1423 у ході їх надпластичної деформації, яка здійснюється при високих гомологічних температурах, приводить до утворення на границях зерен осередків метастабільної рідко-твердої фази, в’язкий плин якої приводить до утворення волокнистих структур внаслідок розвитку зернограничного проковзування.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. И.И. Новиков, В.К. Портной Сверхпластичность металлов и сплавов с ультрамелким зерном, Металлургия, М. (1981). 168с.
2. О.А. Кайбышев Сверхпластичность промышленных сплавов, Металлургия, М. (1984). 264с.
3. Сверхпластическая формовка конструкционных сплавов
/ Под ред. Н. Пейтона, К. Гамильтона: Пер. с анг., Металлургия, М. (1985). 218с.
4. K.A. Padmanabhan, S. Balasivanandha Prabu,
R.R. Mulyukov, Ayrat Nazarov, R.M. Imayev, S. Ghosh Chowdhury Superplasticity: Common Basis for a Near- Ubiquitous Phenomenon, Springer, Verlag, Berlin, Heidelberg. (2018). 526p. https://doi.org/10.1007/978-3- 642-31957-0
5. Xiao-guo Wang, Qiu-shu Li, Rui-rui Wu, Xiao-yuan Zhang, Liyun Ma, Advances in Materials Science and Engineering. V., Article ID 7606140. 1-17 (2018). https:// doi.org/10.1155/2018/7606140
6. В.П. Пойда, А.В. Пойда Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, серія «Фізика». В.36, 14 (2022). https://doi. org/10.26565/2222-5617-2022-36-02
7. И.Н. Фридляндер, К.В. Чуистов, А.Л. Березина, Н.И. Колобнев. Алюминий-литиевые сплавы. Структура и свойства, Наукова думка, Киев. (1992). 192с.
8. Алюминиевые сплавы (состав, свойства, технология, применение). Справочник / В.М. Белецкий, Г.А. Кривов. Под общей редакцией И.Н. Фридляндера, КОМИНТЕХ, К. (2005). 365с.
9. В.П. Пойда, Вісник Харківського державного університету. Серія “Фізика”, В.1, №417, 90 (1998).
10. В.П. Пойда, В.В. Брюховецкий, Р.И. Кузнецова, Н.К. Ценев, Н.Н. Жуков Вісник Харківського державного університету. Серія “Фізика”, В.5, №516, 99 (2001).
11. В.П. Пойда, В.В. Брюховецкий, Р.И. Кузнецова, А.В. Пойда, В.Ф. Клепиков, Металлофизика и новейшие технологии, Т.25, № 1, 117 (2003).
12. В.П. Пойда, А.В. Пойда, В.В. Брюховецький, Р.І. Кузнєцова, О.П. Кришталь, О.Л. Самсоник, Д.Є Педун, Кафарані Алі Махмуд, // Вісник Харківського державного університету. Серія “Фізика”, В.13, №914, 86 (2010).
13. В.П. Пойда, Д.Е. Милая, А.В. Пойда, В.В. Брюховецкий, Р.В. Сухов, Вопросы атомной науки и техники. Серия
«Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение», №4 (92) 139 (2014).
14. Д.Є. Мила, В.П. Пойда, В.В. Брюховецький, А.В. Пойда, Металофізика та новітні технології, Т.42, №.4, 511 (2020). https://doi.org/10.15407/mfint.42.04.0511
15. С.А. Салтыков. Стереометрическая металлография, Металлургия, М. (1976), 272с.
16. М.Х. Рабинович, Н.К. Ценев, Р.З. Валиев, Изв. АН СССР. Металлы, №6, 143 (1984).
17. Р.З. Валиев, О.А. Кайбышев, Г.Ф. Корзникова, Н.К. Ценев Физика металлов и металловедение, Т.62, В.1, 180 (1986).
18. М.Е. Дриц, Э.С. Кандер, В.И. Кузьмина, Изв. АН СССР. Металлы, №5, 170 (1969).
19. Д.Е. Педун, В.П. Пойда, В.В. Брюховецкий, А.В. Пойда, Р.В. Сухов, А.П. Крышталь, Вісник Харківського державного університету. Серія “Фізика”, В.18,
№1075, 55 (2013).
20. В.П. Пойда, Д.Є. Мила, А.В. Пойда, В.В. Брюховецкий, С.І. Петрушенко Вісник Харківського державного університету. Серія “Фізика”, №35, 7 (2021).
21. M.G. Zelin, S. Guillard, Materials Science and Technology, V.15., 309 (1999). https://doi. org/10.1179/026708399101505734
22. C.L. Chen, M.J.Tan, Materials Science and Engineering, A298, 235 (2001). https://doi.org/10.1016/S0928- 4931(00)00193-4
23. M. Mabuchi, H.G. Jeong, K. Hiraga, K. Higashi, Interface Sci., V.4, №3-4, 357 (1996). https://doi.org/10.1007/ BF00240254
24. M. Wang, H.Z. Guo, Y.J. Liu, Materials Science Forum., V.551-552, 645 (2007). https://doi.org/10.4028/www. scientific.net/MSF.551-552.645
25. W.D. Cao, X.P. Lu, H. Conrad, Acta Mater., V.44, №2, 697. (1996). https://doi.org/10.1016/1359-6454(95)00176-X
26. Jung-Kuei Chang, Eric M. Taleff, Paul E. Krajewskib and James R. Ciulika Scripta Materialia, V.60, Issue 660, 459 (2009). https://doi.org/10.1016/j.scriptamat.2008.11.031
Опубліковано
2022-11-04
Як цитувати
Пойда, В., Пойда, А., & Мила, Д. (2022). Вплив основних легуючих елементів на формування вихідної зернової структури, на фазові перетворення та на структурні зміни, які відбуваються під час надпластичної деформації сплавів Al – 4.1 мас.% Mg – 0,5 мас.% Zr, 1420Т, 1421, 1423. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Фізика», (37), 30-38. https://doi.org/10.26565/2222-5617-2022-37-03