Пружні властивості кераміки на основі МАХ-фази Ti3AlC2
Анотація
Унікальні механічні властивості кераміки на основі МАХ-фаз (висока твердість, термо- і тріщиностійкість в поєднанні з можливістю пластичної деформації) роблять її широко використовуваним багатофункціональним матеріалом. Тому дослідження її пружних властивостей, тобто отримання інформації про величину пружних констант: модуля Юнга і коефіцієнта Пуассона, є дуже актуальним. Значення цих констант в керамічному матеріалі істотно залежать від стехіометрії та хімічного складу фаз, що утворюються, а також від структури матеріалу. Зокрема, в процесі його синтезу методом ізостатичного пресування під тиском формуються кристалічні зерна основної фази, виникають включення вихідних або другорядних фаз, а також утворюється певна кількість різних порожнеч: ізольованих пор, їх скупчень (капілярів), мікротріщин та ін. Ці структурні елементи обумовлюють істотну неоднорідність кераміки, що призводить до зміни багатьох фізичних властивостей цього матеріалу, в тому числі пружності. Як наслідок, числові значення пружних констант керамічного матеріалу помітно відрізняються від значень аналогічних констант, що характеризують вихідні компоненти, з яких формується МАХ-фаза.
В роботі представлені результати дослідження ефективних пружних констант, що характеризують кераміку на основі МАХ-фази Ti3AlC2. Показано, що пружний модуль керамічного матеріалу характеризується значенням, що перевищує у ≈2,5 рази значення модуля пружності власне речовини досліджуваної фази і досягає величини ≈ 320 GPa. Виявлену зміну модуля пружності пов’язано з неоднорідністю структури керамічного матеріалу і обумовлено наявністю в ньому жорстких включень фази TiC. Цей висновок підтверджується при варіюванні вмісту включень фази TiC в складі МАХ-фази Ti3AlC2.
Завантаження
Посилання
M. A. Hadi, R.V. Vovk and Chroneos, J. Mater. Electron, 27, 11925, (2016).
E. N. Sgourou, Y. Panayiotatos, R. V. Vovk, A. Chroneos, Appl. Sci.,7, 674, (2017).
M. A. Hadi, M. Roknuzzaman, A. Chroneos, S. H. Naqib, A.K. Islam, R. V. Vovk, K. Ostrikov, Computational Materials Science, 137, 318,(2017).
T. A. Prikhna, A.V. Starostina, D. Litzkendorf et al., Sverchtverdye Materialy, 1, 14, (2014).
M. Barsoum, Progr. Solid Chem., 28, 201, (2000).
M. Barsoum, M. Ali, T. El - Raghy, Metal. and Mater. Transact. A, 31, 1857, (2000).
A. A. Smetkin, Yu. K. Majorova, Vestnik PNIPU, 17,120, (2015).
G. Ya. Khadzhai, R.V. Vovk, T. A. Prichna, E. S. Gevorkyan, M. V. Kislitsa, A. L. Solovyov, Low Temperature Physics, 44, 451, (2018).
V. M. Apalkov, Y. I. Boyko, V. V. Slesov, M. J. Hoffman, Science of Sintering,33, 21, (2001).
A. S. Vavakin, R. L. Salganik, Mehanika Tverdogo Tela, 3, 65, (1975).
A. S. Vavakin, R. L. Salganik, Mehanika Tverdogo Tela, 2, 95, (1978).
Y. I. Boyko, T. G. Garbovitskaya, Vestnik HNU, Physics, 783, 62, (2007).
A. V. Starostina, T. A. Prikhna, M. V. Karpez et al.,Sverchtverdye Materialy, 5,32, (2011).