Дослідження процесів «самодесенсибілізації» в аніонному барвнику методом люмінесценції

A. V. Tyurin Research Institute of Physics, I.I. Mechnikov Odessa National University, 65026 Odessa, Pasteur str. 27
S. A. Zhukov
A. Ya. Bekshaev Research Institute of Physics, I.I. Mechnikov Odessa National University, 65026 Odessa, Pasteur str. 27

Ключові слова: люмінесценція, барвник, агрегат, самодесенсибілізація

Анотація

У роботі запропонована люмінесцентна методика, що дозволяє контролювати процеси взаємодії молекулярних та полімолекулярних форм аніонного барвника у AgHal емульсіях, які відповідальні за самодесенсибілізацию. З’ясовано, що особливість самодесенсибілізациії I-роду полягає у фосфоресценції молекулярного барвника, яка відбувається при безпосередньому передаванні нерівноважних електронів та дірок від збудженого J-агрегату молекулярному барвнику. Особливість самодесенсибілізациії II-роду є антистоксова аномально сповільнена флуоресценція молекулярного барвника, яка пов’язана з передаванням нерівноважних електронів від збудженого J-агрегату барвника сріблу атомно-молекулярної дисперсності, частина з яких потім може передаватися молекулярному барвнику та рекомбінувати там з локалізованими нерівноважними дірками.
Додаткове інфрачервоне світло дозволило експериментально показати, що антистоксова аномально сповільнена флуоресценція молекулярного барвника та фосфоресценція молекулярного барвника при збудженні J-агрегатів барвника, мають відношення до різних молекул барвника та визначаються різними електронно-дірковими процесами та різною взаємодією молекул з J-агрегатами барвника.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

B. O’Regan, M. Grätzel. Nature. 1991. 353. Р.737.

R. Steiger, H. Hediger, P. Junod, H. Kuhn, D. Möbius. Photogr. Sci. Eng. 1980. V.24. N 4. Р.185.

B.I. Shapiro. Zurnal nauchnoy i prikladnoy fotografi i i kinematografi i. 1981. V.26. №3. P. 208.

B.I. Shapiro. Teoreticheskie nachala fotografi cheskogo processa. М.: Editorial URSS. 2000. 209 p.

B.I. Shapiro. Uspexi nauchnoy fotografi i. 1989. V.XXIV. P.69.

B.I. Shapiro. Zurnal nauchnoy i prikladnoy fotografi i i kinematografi i. 1977. V.22. №2. P.143.

S.S. Collier. Phot. Sci. Eng. 1974. V.18. N4. Р.430.

A.V. Tyurin. V.P. Churashev, S.A. Zhukov, L.I. Manchenko, T.F. Levitskaya, O.I. Sviridova. Optika i spektroskopia. 2008. V.104. № 1. P. 97.

T.H. James. The Theory of Pfotographic Process. Macmillan Publishing Co., New York. 1977. 670 p.

M. Tsukakoshi, H. Kanzaki. J. Phys. Soc. Japan. 1971. V. 30. P. 1423.

V.M. Belous, V.I. Tolstobrov, V.P. Churashev, V.V. Suvorin. Zurnal nauchnoy i prikladnoy fotografi i i kinematografi i. 1977. V.22. №5. P.390.

R.S. Brandt, F.S. Brown. Phys. Rev. 1969. V.181. N.3. P.1241.

L.F. Costa, F. Grum, P.B. Gilman. Photogr. Sci. Eng. 1974. V.18. N3. P.261.

L.F. Costa, P.B. Gilman. Phot. Sci. Eng. 1976. V.19. N4. P.207.

V.M. Belous, A. Yu. Akhmerov, S.A. Zhukov, N.A. Orlovskaya, O,I, Sviridova. Zurnal nauchnoy i prikladnoy fotografi i i kinematografi i. 1996. V.41. №6. P.11.

V.M. Belous, A.Yu. Akhmerov, S.A. Zhukov, N.A. Orlovskaya, O.I. Sviridova. Sci. Appl. Photo. 1997. V.38(6). P.529.

V.M. Belous. J. Imag. Sci. Technology. 1997. V.41. N2. P.85.

B.I. Shapiro. Zurnal nauchnoy i prikladnoy fotografi i i kinematografi i.1989. V.34. №4. P.254.

A.V. Tyurin. V.P. Churashev, S.A. Zhukov, L.I. Manchenko, T.F. Levitskaya. Optika i spektroskopia. 2008. V.104. №1. P.97.

A.V. Tyurin. V.P. Churashev, S.A. Zhukov, O.V. Pavlova. Optika i spektroskopia. 2008. V.104. №2. P.237.

Dietz F.// J. für Signalsufzeichnungsmaterialien. 1978. Bd. 6. N 4. S. 245.