Вплив внутрішньовенної лазерної терапії на циркадіанні ритми артеріального тиску
Анотація
Внутрішньовенна лазерна терапія (ВВЛТ) використовувалася раніше у поєднаннi з іншими методами лікування артеріальної гіпертензії, але без ураховання впливу низькоiнтенсивного лазерного випромiнювання на добове коливання артеріального тиску (АТ). Метою цієї роботи була оцінка впливу ВВЛТ на показники циркадіанних ритмів АТ у хворих на артеріальну гіпертензію.
В дослідження на амбулаторному прийомі лікаря загальної практики (сімейної медицини) було включено випадковим методом 100 осіб — 70 хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та 30 практично здорових осіб. Комплаєнс наприкінці дослідження за рахунок скорочення кількості хворих на АГ досягнув 90%, що склало 90 осіб, з яких для аналізу було сформовано 3 групи пацiєнтiв: 1-а (контрольна) група складалася з 30 практично здорових осіб, 2-а група — з 30 хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію, якi додатково до традицiйного фармакологічного лікування одержували курс ВВЛТ; 3-я група – 30 хворих на артеріальну гіпертензію, що знаходились тiльки на традиційній антигіпертензивній терапії. Критеріями включення до 2-ї та 3-ї груп була наявність ессенціальної артеріальної гіпертензії І стадії, 1-2-го ступенів.
У 1-й та 2-й групах проводився курс ВВЛТ, який складався з 10 щоденних процедур, кожна тривалістю 15 хвилин. Пiсля пункції кубітальної вени пацієнта до неї вводили стерильний світловод та з’єднували його з випромінюючою головкою апарату «Мустанг-2000» (потужність випромінювання — 1,5 мВт, довжина хвилі — 635 нм). Добове моніторування АТ осциллометрическимним методом з використанням апарату типу АВМР-50 HEACO проводили протягом 27–29 годин усім пацієнтам — у момент включення їх до дослідження та через 2 тижні. Інтервал вимірювання становив 30 хвилин в активний період доби (з 6:00 до 23:00) та 1 раз на годину — у пасивний.
Проведення ВВЛТ викликає коливання АТ, яке не виходить за межі нормальних показників. 100% обстежених 1-ї групи належали до типу «dipper», що залишилося незмінним після курсу ВВЛТ. У хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію І стадії, 1-2-го ступенiв до лiкування спостерігались порушення циркадіанних ритмів АТ у вигляді його недостатнього чи надмірного нічного зниження (7% та 10% від кiлькостi обстежених, відповідно), а також нічного підвищення АТ, яке перевищує денні показники (7% обстежених). При проведенні фармакологiчної антигіпертензивної терапії у 33% хворих 3-ї групи спостерігається стабілізація нічного зниження АТ у межах референтних величин. Після курсу ВВЛТ у комбінації з антигіпертензивною терапією у хворих 2-ї групи відмічається стабілізація нічного зниження АТ у межах референтних величин у 85% хворих, що втричі більше, ніж у 3-й групі. Показники швидкості ранкового підвищення систолiчного та дiастолiчного АТ, навантаження систолiчного АТ вдень та вночі, навантаження дiастолiчного АТ вдень досягли у 2-й групi рівня норми.
Таким чином, використання ВВЛТ у поєднанні з традиційною антигіпертензивною терапією достовірно впливає на циркадіанні ритми АТ, зменшуючи швидкість ранкового підвищення систолiчного АТ, навантаження систолiчного АТ вдень та вночі, навантаження дiастолiчного АТ вдень у порівнянні з пацієнтами, які лікуються лише фармакологічно.
Завантаження
Посилання
Лутай М.І. Ефективність комбінованої терапії артеріальної гіпертензії в Україні: результати багатоцентрового дослідження ТРІУМФ // Український кардіологічний журнал. – 2016. – № 4. – С. 17-28.
Москвин С.В. Лазерная терапия аппаратами серии «Матрикс» и «Лазмик» / С.В.Москвин, Г.Н.Пономаренко. – Москва–Тверь: Триада, 2015. – 208 с.
Ощепкова Е.В. Пульсовое артериальное давление (по данным суточного мониторирования) и структурные изменения миокарда левого желудочка у больных гипертонической болезнью / Е.В.Ощепкова, П.А.Зелвеян, М.С.Бунатян и соавт. // Терапевтический архив.2002. – № 12. – С. 21-25.
Струпницкий А.А. Магнито-лазерная терапия в комплексном лечении больных гипертонической болезнью: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – С.-Пб., 2004. – 24 с.
Тимченко А.Н. Основы биоритмологии: учебно-методическое пособие. – Харьков: Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, 2012. – 148 с.
Хильдебрант Г. Хронобиология и хрономедицина. Пер. с нем. / Г.Хильдебрант; М.Мозер, М.Лехофер. – М. : Арнебия, 2006. – 144 с.
Школовий В. В. Кардiогемодинамiчнi та нейрогуморальнi особливостi перебiгу артерiальної гiпертензiї, асоцiйованої з оклюзiйно-стенотичними ураженнями брахiоцефальних артерiй, та можливоcтi медикаментозної корекцiї: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Запорiзький державний медичний унiверситет, 2017. – 23 с.
Kaneko M. Alterations in heart sarcolemmal Ca2(+)-ATP-ase and Ca2(+)-binding activities due__ to oxygen free radicals / M.Kaneko, P.K.Signal, N.S.Dhalla // Basic Res. Cardiol. – 1990. – Vol. 85, № 1. – P. 45-51.
Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G.Mancia, R.Fagard, K.Narkiewicz et.al. // J. Hypertens. – 2013. – Vol .31, № 7. – P. 1281–1357.
Sanchez Gelós D.F. Morning surge, pulse wave velocity, and autonomic function tests in elderly adults / D.F.Sanchez Gelós, M.E.Otero-Losada, F.Azzato, J.Milei // Blood Press. Monit. – 2012. – Vol. 17, № 3. – P. 103–109.
Suh M. Morning blood pressure surge and night time blood pressure in relation to nocturnal sleep pattern and arterial stiffness / M.Suh, D.J.Barksdale, J.G.Logan // J. Cardiovasc. Nurs. – 2014. – Vol. 29, № 2. – P. E10–17.
Turner J.R. Ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice: a review / J.R.Turner, A.J.Viera, D.Shimbo // Amer. J. Med. – 2015. – Vol. 128, № 1. – P. 14–20.
