Фотобіологія та фотомедицина https://periodicals.karazin.ua/photomedicine <p>Фахове видання&nbsp;з медичних, біологічних та технічних наук.</p> <p>У журналі публікуються статті з клінічної та експериментальної фотомедицини, фотобіології та їх фізико-технічних основ.</p> uk-UA bozhkov@univer.kharkov.ua (Божков Анатолій Іванович) bozhkov@univer.kharkov.ua (Божков Анатолій Іванович) Tue, 14 Jan 2020 15:58:13 +0200 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Оцінка впливу фотобіомодуляції на ендотеліальну функцію у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах гіперурикемії https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15246 <p>Вступ. У 2015 році глобальна поширеність артеріальної гіпертензії у світі оцінювалася у 1,13 млрд.<br>Європейська асоціація по лікуванню артеріальної гіпертензії (ESH) оновила рекомендації у 2018 році<br>та офіційно додала до вже існуючих факторів ризику артеріальної гіпертензії гіперурикемію. У пацієн-<br>тів з коморбідністю гіперурикемії та артеріальної гіпертензії спостерігаються прояви ендотеліальної<br>дисфункції.<br>Мета роботи — встановити наявність кореляційних зв’язків між рівнем сечової кислоти та швидкі-<br>стю пульсової хвилі, індексом Теі, ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії та оцінити вплив<br>фотобіомодуляції на показники ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.<br>Матеріали та методи. У дослідження включені 102 пацієнти з артеріальною гіпертензією: 48 без<br>гіперурикемії (1 група) та 54 з коморбідністю артеріальної гіпертензії та гіперурикемії (2 група). Групи<br>1А та 2А отримували антигіпертензивну терапію. Групи 1Б та 2Б — антигіпертензивну терапію з курсом<br>внутрішньовенної лазерної терапії з довжиною хвилі випромінювання 635 нм, курс лікування 10 про-<br>цедур. Ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії визначали пробою з реактивною гіперемією.<br>Індекс Теі вираховували під час ехокардіографії. Швидкість пульсової хвилі вимірювали апаратом<br>SonoScape S6 Pro.<br>Результати. Антигіпертензивна терапія у 1А групі призвела до зниження швидкості пульсової<br>хвилі на 7,8 %. Антигіпертензивна терапія та внутрішньовенна лазерна терапія у 1Б групі знизили<br>рівень сечової кислоти на 5,7 %, швидкість пульсової хвилі на 12,2 %, індекс Теі на 9,5 %, збільшили<br>ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії на 19,1 % (p &lt; 0,05). Антигіпертензивна терапія у<br>2А групі знизила рівень сечової кислоти на 4,7 %, швидкість пульсової хвилі на 8,5 % та підвищила<br>ендотелійзалежну вазодилятацію плечової артерії на 31,7 %. Комбіноване застосування антигіпертен-<br>зивної терапії та внутрішньовенної лазерної терапії у 2Б групі знизило рівень сечової кислоти на 19,2 %,<br>швидкість пульсової хвилі на 21,9 %, індекс Теі на 29,0 %, збільшило ендотелійзалежну вазодилятацію<br>плечової артерії на 97,7 % (p &lt; 0,05). Встановлено кореляційній зв’язок між рівнем сечової кислоти та<br>ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії r = - 0,62 (p &lt; 0,001) та між рівнем сечової кислоти<br>та швидкістю пульсової хвилі r = + 0,68, рівнем сечової кислоти та денним систолічним артеріальним<br>тиском r = + 0,48 (p &lt; 0,001), рівнем сечової кислоти та індексом Теі r = + 0,47 (p &lt; 0,05).<br>Висновок. Враховуючи встановлений негативний кореляційній зв’язок середньої сили між рівнем<br>сечової кислоти та ендотелійзалежною вазодилятацією плечової артерії, є доцільним застосування у<br>клінічній практиці комбінації антигіпертензивної терапії з внутрішньовенною лазерною терапією, що<br>суттєво знижує рівень сечової кислоти та впливає на фактори ризику артеріальної гіпертензії у пацієнтів<br>з артеріальною гіпертензією та у пацієнтів з коморбідністю артеріальної гіпертензії та гіперурикемії.</p> Є. Л. Коваленко, O. K. Мелеховець, Ю. В. Мелеховець ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15246 Mon, 13 Jan 2020 00:00:00 +0200 Модифікована фотодинамічна терапія гнійних ран (експериментальне дослідження) https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15247 <p>Вступ. Широке застосування антибіотиків, що чинять мутагенну дію на мікрофлору, обумовлює<br>зміну етіологічної структури гнійної інфекції, а також біологічних властивостей мікробної клітини<br>з появою антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Наслідком цього стало зниження ефектив-<br>ності антибактеріальної терапії, традиційного місцевого лікування ран, а також зростаюча алергізація<br>населення. Одним з перспективних методів боротьби з антибіотикорезистентністю мікроорганізмів<br>є антимікробна фотодинамічна терапія.<br>Мета. Експиремент був присвячений вивченню результатів лікування гнійних ран у I фазі ранового<br>процеса з використанням модифікованої фотодинамічної терапії в залежності від видової приналеж-<br>ностї збудника.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 18 білих щурах-самцях лінії Вістар, яких було<br>розподілено на три групи в залежності від способу санації гнійних ран (по 6 тварин в кожній серії).<br>В контрольній групі лікування ран виконували шляхом санації хлоргексидином, в другій дослідній<br>проводили сеанси фотодинамічної терапії, в третій дослідній групі — фотосенсибілізатор модифікували<br>хітозаном. Вивчали мікробну забрудненість ран, летальність тварин, виконували також гістологічні і<br>морфометричні дослідження.<br>Результати. По відношенню до грамнегативних паличок використання в якості фотосенсибіліза-<br>тора «Фотолона» привело до суттєвого зниження бактеріальної контамінації: кількість колоній была<br>менше, ніж 10 бактерій/мл, що дозволяє припустити вибірковість цього виду фотохімічного впливу<br>у відношенні грамнегативної флори.<br>Висновки. Модифікована ФДТ виявилась ефективною по відношенню до грамнегативних паличок<br>(кількість зменшилась з 3,70 ± 0,05 × 104 (lg КОЕ/мл = 4,5682), до 2,90 ± 0,05 × 104 (lg КОЕ/мл = 4,4623)<br>та у відношенні до грампозитивних збудників: число КОЕ/мл після другого сеансу було &lt; 1,0 ± 0,05<br>(lg КОЕ/мл = 1). Гістологічне та морфометричне дослідження показали переваги модифікованої ФДТ<br>у порівнянні с традиционной із традиційною обробкою гнійних ран.</p> Ю. В. Иванова, С. Н. Граматюк, И. A. Криворучко, Е. В. Мушенко, Абу Шабан Салех ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15247 Mon, 13 Jan 2020 00:00:00 +0200 Алгоритм комбінованої терапії пацієнтів з вугровою хворобою у коморбідності з функціональними порушеннями гепатобіліарної системи та демодекозом https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15250 <p>Вступ. Одним з поширених хронічних дерматозів, що мають безпосередній вплив на якість життя<br>пацієнтів, є вугрова хвороба (акне). Виникнення психоемоційних порушень обумовлене розташуванням<br>елементів на відкритих ділянках тіла. Враховуючи високу розповсюдженість вугрової хвороби у період<br>пубертату (до 85 % підлітків мають епізоди вугрового висипу різного ступеню тяжкості), виникає необ-<br>хідність пошуку нових алгоритмів лікування вугрової хвороби для запобігання прогресування соціальної<br>дезадаптації та депресивних станів.<br>Матеріали та методи. У дослідження включено 140 пацієнтів, які були розподілені на 3 групи<br>в залежності від наявності коморбідної патології та методів лікування: 1 група — пацієнти з вугровою<br>хворобою, яким було проведено стандартне лікування протягом 60 днів, 2 група — пацієнти з ВХ у ко-<br>морбідності з демодекозом, 3 група — пацієнти з ВХ у коморбідності з демодекозом та функціональними<br>порушеннями гепатобіліарної системи, яким додатково було проведено курс лазеротерапії. Ефективність<br>лікування оцінювали з використанням шкали GAGS та опитувальника DLQI на 14, 28 та 60 день терапії.<br>Результати. Оцінка результатів на 60 добу демонструє зниження проявів запалення на 50% у 2 та<br>3 групах, а у групі стандартної терапії — на 29 %. Покращення якості життя пацієнтів 2 та 3 групи відбу-<br>лось на 70 %, в той час як у 1 групі цей показник складав 35 %. Були встановлені наступні кореляційні<br>зв’язки: між тяжкістю проявів ВХ та наявністю коморбідної патології (r = + 0,91), між тяжкістю ВХ та<br>оцінкою якості життя (r = + 0,71), між наявністю коморбідності ВХ з демодекозом та ФПГБС та впливом<br>на якість життя (r = + 0,69 ).<br>Висновки. Оптимізація алгоритму лікування пацієнтів з вугровою хворобою у коморбідності<br>з демодекозом та функціональними порушеннями гепатобіліарної системи досягається застосуванням<br>комбінованного лікування з використанням лазерної терапії, що значно окращує якість життя пацієнтів.</p> А. С. Радько, О. К. Мелеховець, Ю. В. Мелеховець, Т. О. Харченко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15250 Tue, 14 Jan 2020 00:00:00 +0200 Фотодинамічна терапія вогнепальних ран м’яких тканин https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15251 <p>Вступ. Важливим компонентом лікування вогнепальних поранень є антибактеріальна терапія.<br>На жаль, через антибіотикорезистентність багатьох штамів мікроорганізмів зберігається ризик гній-<br>но-інфекційних ускладнень навіть при тривалій антибіотикотерапії. Для прискорення бактеріальної<br>деконтамінації ран в останні роки використовують методи фізичного впливу, зокрема, фотодинамічну<br>терапію (ФДТ). Вогнепальні рани мають свої особливості, що створюють певні труднощі для застосування<br>методу фотодинамічної терапії.<br>Мета дослідження — проаналізувати результати застосування розробленого способу ФДТ в комп-<br>лексному лікуванні вогнепальних ран м’яких тканин.<br>Матеріали та методи. Виконувалося порівняння основних показників ранового процесу між<br>пораненими основної групи, яким застосовувалася ФДТ (n = 52) і групи порівняння (n = 32), яким засто-<br>совувалося лікування з комплексними водорозчинними мазями. Для підвищення ефективності методу<br>фотосенсибілізатор «Фотолон» вводили двома шляхами: ін’єкційної інфільтрацією тканин навколо рани<br>і аплікацією безпосередньо на поверхню рани. Довжина хвилі лазерного випромінювання 660 нм. Доза<br>лазерної енергії становила 20 Дж/см2.&nbsp;Результати дослідження. Результати показали поліпшення перебігу ранового процесу за всіма па-<br>раметрами, при застосуванні ФДТ: термін регресу локального набряку в основній групі на (3,7 ± 0,4) добу<br>в групі порівняння (6,2 ± 0,5), термін очищення рани (4,7 ± 0,6) доби (7,3 ± 0,8) доби відповідно; терміни<br>початку грануляцій (4,6 ± 0,5) доби та (7,8 ± 0,6). На початку лікування було виділено 45 патогенних<br>штамів у 38 (73,1 %) поранених основної групи і 26 штамів у 22 (68,7 %) поранених групи порівняння.<br>Через добу після застосування ФДТ патогенна ранова мікрофлора була виділена у 5 (9,6 %) поранених<br>основної групи — 5 штамів і 23 штаму у 19 (59,4 %) поранених групи порівняння.<br>Висновки. Спостерігалися ефекти ФДТ: швидка інактивація патогенної рановий мікрофлори,<br>зменшення набряку, больового синдрому і стимуляція зростання грануляцій, що сприяє ранньому<br>закриттю ран.</p> Р. Н. Михайлусов, В. В. Негодуйко, А. Н. Велигоцкий, С. Н. Ромаев, Л. Ю. Свириденко ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15251 Tue, 14 Jan 2020 00:00:00 +0200 Низькоінтенсивна лазерна терапія в реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця: огляд доказових досліджень https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15254 <p>Вступ. Кардіореабілітація є одним з головних досягнень кардіології та фізичної реабілітаційної<br>медицини другої половини 20-го століття. Заснована на методології доказової медицини, кардіореа-<br>білітація за короткий час еволюціонувала від «вигаданого» «альтернативного» бездоказово лікуваль-<br>ного напряму до абсолютно безальтернативних багатопрофільних програм, що довели свою безумовну<br>ефективність. У статті представлені сучасні дані про реабілітацію хворих на ішемічну хворобу серця та<br>аналіз доказових експериментальних і клінічних досліджень про ефективність застосування низькоін-<br>тенсивної лазеротерапії.<br>Мета — пошук доказових досліджень щодо застосування низькоінтенсивної лазеротерапії<br>у реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця та аналіз їх основних положень і рекомендацій.<br>Матеріал і методи. Стратегія пошуку доказових досліджень включала пошук рандомізованих клініч-<br>них досліджень, систематичних оглядів, мета-аналізів і клінічних протоколів за ключовими словами в<br>електронних базах публікацій з доказової фізіотерапії PEDro, EMBASE, PubMed і «Cochrane library» за<br>2000–2019 рр.<br>Результати та обговорення. Детально розглянуті експериментальні і клінічні дослідження,<br>проаналізовані дані про механізми дії низькоінтенсивної лазеротерапії, її позитивний вплив на процеси<br>ремоделювання міокарда, зменшення зони інфаркту, профілактики рестенозу і надання кардіозахисного<br>ефекту. Велику увагу приділено клінічним доказовим дослідженням щодо застосування фотобіомодуляціі<br>для підвищення ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда, а також в неінвазивній кардіології<br>та фізичній реабілітаційній медицині.<br>Висновок. Необхідний регулярний аналіз проведених та проведення нових доказових досліджень з<br>вивчення ефективності застосування низькоінтенсивної лазеротерапії в реабілітації хворих на ішемічну<br>хворобу серця.</p> Л. Я. Васильева-Линецкая ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15254 Tue, 14 Jan 2020 00:00:00 +0200 Аналіз стану мікроциркуляції у хворих на патологію внутрішньоносових структур при респіраторно-нюхових порушеннях https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15255 <p>Вступ. Зміни в капілярному ланці тісно корелюють зі зрушеннями в центральній гемодинаміці, що<br>дозволяє використовувати параметри мікроциркуляції в якості діагностичних і прогностичних критеріїв<br>для оцінки організму в цілому. Робота спрямована на підвищення ефективності виявлення мікроцирку-<br>ляторних порушень методом комп’ютерної капіляроскопії у хворих з патологією внутріносових структур<br>і супроводжується утрудненням носового дихання і нюху.<br>Мета: аналіз характеру та прояву прижиттєвих морфологічних змін мікросудин нігтьового ложа<br>у хворих з патологією внутріносових структур, що супроводжуються порушеннями носового дихання<br>та нюху.<br>Матеріали і методи. Обстежено 145 хворих у віці 18–38 років, у яких діагностовано зміни вну-<br>тріносових структур з різним ступенем назальної обструкції і порушеннями нюху. Хворі були розділені<br>на 3 групи. Перша група — хворі з тривалістю захворювання 3–5 років; друга група — хворі з тривалістю<br>захворювання до 0,5 року; третя група — хворі з тривалістю захворювання до 1 міс.<br>Результати. У хворих з патологією внутріносових структур в I і III клінічних групах з тривалістю<br>носової обструкції до 5 років і 1 міс. достовірно частіше відзначаються зміни системної мікроциркуляції,<br>ніж у хворих з тривалістю захворювання до 0,5 року. Видима тенденція до порушення мікроциркуляції<br>в III і I групах обумовлена, в першу чергу, зміною в стані мікросудин на різку гіпоксію (ці зміни узгод-<br>жуються з показниками ріноманометріі) і «зрив» адаптаційних механізмів в групі тривалої носової<br>обструкції в терміни до 5 років, в той час як в II групі відбуваються збільшення резерву адаптації з боку<br>серцево-судинної системи до умов носової обструкції.<br>Висновки. Вивчення мікроциркуляції за допомогою капіляроскопії дозволило досліджувати<br>найменші судини, капіляри, які першими реагують на порушення носового дихання шляхом зміни<br>функціонального стану і морфологічної перебудови мікросудин кровоносного русла.</p> Н. О. Шушляпина ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15255 Tue, 14 Jan 2020 00:00:00 +0200 Фотоінактивація in vitro staphylococcus aureus червоним світлом (660 нм) у присутності метиленового синього https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15258 <p>Вступ. Методи лікування відкритих ран і хронічних виразок передбачають використання асептич-<br>ного перев’язувального матеріалу і антисептичних засобів, які знищують наявну патогенну мікрофлору<br>в рані, попереджають її подальший розвиток і створюють необхідні умови для регенерації пошкоджених<br>тканин. Поява мультирезистентних штамів мікроорганізмів знижує ефективність лікування та вимагає<br>розробки нових підходів до терапії ранових процесів. Одним з перспективних напрямків лікування даної<br>патології є фотодинамічна терапія з застосуванням зовнішніх фотосенсибілізаторів.<br>Метою досліджень є з’ясування ефективності синергічної дії червоного світла (660 нм) та різних<br>концентрацій розчину метиленового синього на інгібування in vitro росту Staphylococcus aureus.<br>Матеріали та методи. Використали гідрогелі на основі кополімеру декстран-поліакриламід з<br>різним ступенем зшивки 0,2%, 0,4%, 0,6% (w/w) для дослідження швидкості входу та виходу водного<br>розчину метиленового синього. Мікробіологічні дослідження проведено на диких штамах S. aureus,<br>виділених на елективному середовищі «жовтково-сольовий агар». Оцінку ефективності бактерицидної<br>дії метиленового синього проводили на агарі Мюллера-Хінтона № 2 аналогічного диско-дифузно-<br>му методу оцінки резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Для опромінення посівів штамів<br>S. aureus різними довжинами хвиль використали прилад «LIKA-Led» (Фотоніка Плюс) зі світлодіодни-<br>ми випромінювачами із довжинами хвиль 390 нм, 460 нм і 660 нм. Потужність випромінювання для<br>кожної довжини хвилі становила 100 мВт, тривалість — 20 хв; 30 хв; 40 хв. Відповідно тривалості, доза<br>опромінення склала 21 Дж/см2, 31,5 Дж/см2, 42,1 Дж/см2. Математичну та статистичну обробку даних<br>проводили у програмному пакеті Originlab 8.0.&nbsp;Результати. Збільшення кількості зшиваючого агента у гідрогелі на основі кополімеру декстран-по-<br>ліакриламід забезпечує зниження швидкості дифузії метиленового синього у гідрогелі. Ультрафіолетове<br>випромінювання (390 нм) забезпечує зниження кількості колоній S. aureus на 80% при експозиції 20 хв.<br>Подальше збільшення експозиції не сприяє значним змінам цього показника. Синє світло (460 нм) зни-<br>жує присутність даного штаму мікроорганізмів на 66% при 20 хв експозиції і досягає рівня дії ультрафіо-<br>летового випромінювання при експозиції 30 хв. Червоне світло (660 нм) не проявляло бактерицидної дії.<br>Мінімальну активність бактерицидної дії виявлено для метиленового синього у концентраціях 0,001%<br>та 0,0001% — 6 мм. Синергічна дія 0,001% метиленового синього та червоного світла сприяє зростанню<br>протимікробної дії на 40% (до 10 мм).<br>Висновки. З метою фотоінактивації Staphylococcus aureus доцільно застосовувати низькоенерге-<br>тичне червоне світло з довжиною хвилі 660 нм у комплексі з насиченими метиленовим синім (0,001%)<br>гідрогелями. Синергічна дія червоного світла та метиленового синього забезпечує генерацію активних<br>радикалів (синглетного кисню), що затримує ріст мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі.</p> П. A. Вірич, О. М. Надтока, П. A. Вірич, Н. В. Куцевол, В. М. Криса, Б. В. Криса, В. С. Мартинюк ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/photomedicine/article/view/15258 Tue, 14 Jan 2020 00:00:00 +0200