НООДИНАМІКА І НООГЕНЕТИЧНИЙ НЕВРОЗ КРІЗЬ ПРИЗМУ КЛЯЙНІВСЬКОГО ПСИХОАНАЛІЗУ: АЛЬФА-ФУНКЦІЯ, САМОРЕГУЛЯЦІЯ І КРИЗА СЕНСУ
Анотація
Мета статті полягає в реконструкції логотерапевтичного уявлення про ноодинаміку й ноогенетичні симптоми з використанням теоретичних набутків кляйнівської школи психоаналізу в контексті когнітивних процесів і сенсоутворення. Предметом дослідження виступає ноодинаміка й симптоми ноогенетичного неврозу, як вони представлені в екзистенційному аналізі В. Франкла, а також структурна організація тих рушійних сил, які зумовлюють динаміку життя розуму / індивідуального сенсоутворення, як це представлено в теоретичному апараті представників кляйнівської школи (М. Кляйн, У. Біон, Р. Лейнг). Проаналізовано концепцію ноодинаміки в контексті індивідуальної саморегуляції. Досліджено уявлення про контейнування тривоги Кляйн в контексті здатності особистості до свідомої саморегуляції й сенсоутворення. Розглянуто ту роль, що її відводить вдячності М. Кляйн в контексті внутрішньої здатності до продукування й утримання цілісних сенсів і утворення зв’язків зі світом, а також самого мислення. Проаналізовано дихотомію депресивної / шизоїдної позиції в психоаналізі Кляйн у контексті здатності індивіда до утворення й утримання цілісних сенсів, а відповідно – і його здатності до ноодинаміки. Досліджено уявлення про онтологічну впевненість / невпевненість Р. Ленга в контексті депресивної / шизоїдної позицій Кляйн. Проаналізовано концепцію альфа-функції Біона в контексті можливості мислення й саморефлексії у зв’язку із здатністю індивіда до свідомої саморегуляції. Досліджено уявлення про бета-елементи Біона в контексті екзистенційного (С. К’єркегор, П. Тіліх, І. Ялом) і логотерапевтичного (В. Франкл) уявлення про тривогу – тобто онтологічної невід’ємності протистояння внутрішнього концептуального апарату сенсоутворення особистості ноогенетичній нагальності тривоги смерті. Проаналізовано зв’язку вдячності й мислення в філософії Х. Арендт у контексті структурної ролі вдячності в депресивній позиції.
Завантаження
Посилання
Arendt, H. (1999). The human condition (trans. from English by M. Zubrytska). Lviv: Litopys. (In Ukrainian)
Habermas, Yu. (1999). Speech acts, speech interactions and the world of life / trans. from German by A. M. Yermolenko. In: Communicative practical philosophy. Textbook. Kyiv: Libra, pp. 287 – 324. (In Ukrainian)
Korablova, N. S. (2023). The “event-tragedy” of war in the figures of Badiwan’s reflections as a condition of philosophy. The Culturology Ideas. 23, 1, 27-37. https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-2023-1.27-37 (In Ukrainian)
Shcherbakova, A. O. (2019). Destructiveness and despair: existential motives of psychoanalytic attraction to death. V Kharkiv student philosophical readings. Materials of the international scientific conference of students and postgraduates, April 26-27, 2019. Kharkiv: Publishing house of the V. N. Karazin KhNU, 34-36. (In Ukrainian)
Shcherbakova, A. O. (2017). Imperative and Theory of Mind: an ethical picture of the world in the understanding of the Other. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, 56, 68-72. (In Ukrainian)
Arendt, H. (1981). The Life of The Mind. San Diego, New York, London: A Harvest Book.
Arendt, H. (1992). Lectures on Kant’s Political Philosophy. Chicago: The University Chicago Press.
Bion, W. R. (1970). Attention and Interpretation. London: Tavistock Publications.
Bion, W. R. (2023). Learning From Experience. London, New York: Routledge Press.
Bion, W. R. (1992). Cogitations. London: Karnac Books.
Frankl, V. (2004). On the Theory and Therapy of Mental Disorders: An Introduction to Logotherapy and Existential Analysis. London, New York: Brunner-Routledge.
Frankl, V. E. (2010). The Feeling of Meaninglessness: A Challenge to Psychotherapy and Philosophy. Marquette University Press.
Habermas, J. (1990). Moral consciousness and communicative action. Cambridge: Polity Press.
Jaspers, K. (1953). The Origin and Goal of History. New Haven: Yale University Press.
Kierkegaard, S. (1941). The Sickness Unto Death. Princeton: Princeton University Press.
Kierkegaard, S. (1980). The Concept of Anxiety. Princeton: Princeton University Press.
Kierkegaard, S. (1992). Concluding unscientific postscript to Philosophical fragments. Princeton: Princeton University Press.
Klein, Melanie. (1997). The Writings of Melanie Klein. Vol. 3: Envy and gratitude and other works, 1946 – 1963. London: Hogarth Press.
Klein, Melanie. (2002). Love, Guilt and Reparation: And Other Works 1921–1945. London: Hogarth Press.
Laing, R. D. (1960). The Divided Self: An Existential Study in Sanity and Madness. London: Tavistock Publications.
Laing, R.D. (1960). The Divided Self: An Existential Study in Sanity and Madness. Harmondsworth: Penguin.
Ogden, T. (1992). The Matrix of the Mind: Object Relations and the Psychoanalytic Dialogue. Taylor & Francis Group.
Plato. (1997) Complete Works. Ed: John M. Cooper. Hackett Publishing.
Segal, H. (1988). Introduction to the Work of Malenie Klein. Routledge.
Symington, J., Symington, N. (1996). Clinical Thinking of Wilfred Bion. East Sussex and New York, Routledge.
Tillich, P. (1954). Love, Power, and Justice: Ontological Analysis and Ethical Applications. Oxford: Oxford University Press.
Tillich, P. (2008). The Courage to Be. New Haven: Yale University Press.
Yalom, I. D. (1980). Existential Psychotherapy. New York: Basic Books.
Авторське право (c) 2026 Анастасія Щербакова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
