БІЛЬ І СТРАЖДАННЯ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИКЛИК: МІЖ ФІЛОСОФІЄЮ ТА ТЕОЛОГІЄЮ
Анотація
Біль і страждання є універсальними аспектами людського буття, що пронизують індивідуальний і колективний досвід, спонукаючи до глибокої рефлексії над сенсом існування. У сучасному світі, позначеному глобальними кризами, зокрема війною в Україні, ці феномени набувають нових вимірів, стаючи не лише психофізіологічними явищами, але й онтологічними викликами, що формують людську суб’єктність. Дослідження зосереджується на аналізі трансформативного потенціалу страждання через синтез філософських і теологічних перспектив, розглядаючи його як каталізатор етичних і психічних змін. Актуальність роботи зумовлена потребою переосмислення болю в контексті травматичного досвіду війни, що загострює екзистенційні питання, та технологічної доби, яка редукує страждання до функціональної проблеми, позбавляючи його онтологічної глибини. Праці С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, В. Франкла, а також сучасні дослідження, Ф. Міятовича та М. Берлі свідчать про значну увагу до страждання як межового досвіду, що відкриває автентичність буття. Водночас бракує міждисциплінарних підходів, які б інтегрували філософський і релігієзнавчий аналіз із фокусом на український контекст, де війна актуалізує колективний вимір болю. Метою дослідження є розкриття того, як страждання сприяє формуванню нових смислів через аналіз екзистенційних концепцій, теологічних інтерпретацій у християнстві, буддизмі, ісламі та юдаїзмі, а також впливу цифрової культури на сприйняття болю. Особлива увага приділяється воєнному досвіду України, де страждання стає джерелом суспільної солідарності та етичної переоцінки цінностей. Новизна роботи полягає в міждисциплінарному синтезі, що поєднує філософську рефлексію з релігієзнавчим аналізом, пропонуючи цілісний підхід до осмислення страждання як джерела духовних і етичних смислів у кризових умовах. Дослідження демонструє, що страждання, попри свою деструктивну природу, відкриває можливості для онтологічного переосмислення буття, сприяючи індивідуальній і колективній стійкості. Воно також підкреслює напруженість між технологічною девальвацією болю та його екзистенційною значущістю, пропонуючи шляхи збереження глибини людського досвіду.
Завантаження
Посилання
Augustine of Hippo. (2008). Confessions (Yu. Mushak, Trans.). Lviv: Svichado.
Frankl, V. E. (2016). Man’s Search for Meaning: A Psychologist in a Concentration Camp. Kharkiv: Klub Semeinoho Dozvillia.
Abdel Haleem, M. A. S. (2004). The Qur’an: A New Translation. Oxford: Oxford University Press.
Al-Ghazali. (2000). The Incoherence of the Philosophers (T. J. Winter, Trans.). Provo, UT: Brigham Young University Press.
Bauman, Z. (1993). Postmodern Ethics. Oxford: Blackwell.
Cioran, E. M. (1970). The Trouble with Being Born (R. Howard, Trans.). New York: Seaver Books.
Cohen, R. (2022). Suffering and Covenant: A Philosophical Analysis of Jewish Theological Narratives. Journal of Jewish Thought and Philosophy, 30(3), 245–263. https://doi.org/10.1163/1477285X-12341345 (Scopus).
Mijatović, F. (2021). (In)active God—Coping with Suffering and Pain from the Christian Perspective. Religions, 939. https://doi.org/10.3390/rel12110939 (Scopus)
Harvey, P. (2013). An Introduction to Buddhism: Teachings, History and Practices (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Heidegger, M. (1962). Being and Time (J. Macquarrie & E. Robinson, Trans.). New York: Harper & Row.
Jaspers, K. (1971). Philosophy of Existence (R. F. Grabau, Trans.). Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Kierkegaard, S. (1983). Fear and Trembling. Princeton: Princeton University Press.
Lefebvre, H. (1991). The Production of Space. Oxford, UK: Blackwell.
Burley, M. (2019). Narrative Philosophy of Religion: Apologetic and Pluralistic Orientations. International Journal for Philosophy of Religion.
Merleau-Ponty, M. (2000). Phenomenology of Perception. Paris: Gallimard.
Rahula, W. (1974). What the Buddha Taught. New York: Grove Press.
Sartre, J.-P. (1943). Being and Nothingness. Paris: Gallimard.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic Growth: Transformation in the Aftermath of Trauma. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Weiss, D. (2023). Trauma and Resilience in Jewish Religious Thought: A Contemporary Perspective. Modern Judaism, 43(2), 178–196. https://doi.org/10.1093/mj/kjad005.
Авторське право (c) 2025 Кирило Чупрін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
