КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У КУЛЬТУРФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ВИЗНАЧЕНЬ

Анотація

Статтю присвячено проблемі узгодженості категорійно-понятійного апарату досліджень компетентнісного підходу в культурфілософському контексті. Автором проаналізовано дослідження вітчизняних і закордонних вчених у галузі культурної компетентності. Представлено основні підходи до розуміння змісту та обсягу поняття «культурна компетентність». Визначено, що формування культурно компетентнісної особистості пов’язано з процесом інкультурації та соціалізації, тобто з декодуванням культурних кодів і соціальних ролей, що визначають зміст соціокультурного буття людини. На цій підставі здійснено кореляцію етимологічно близьких понять «культурна», «загальнокультурна», «соціокультурна», «етнокультурна», «міжкультурна» та «крос-культурна компетентність». Автором з’ясовано, що загальнокультурна компетентність як здатність індивіда орієнтуватись у духовному й культурному просторі міжособистісної взаємодії та соціокультурна компетентність як вміння індивіда організувати власне життя відповідно до соціальних ролей та поведінкових сценаріїв є різновидами культурної компетентності. Виявлено закономірність: 1) якщо контекст дослідження – моноетнічний культурний простір, то поняття «етнокультурна» та «культурна компетентність» є синонімами та не потребують їх диференціації; 2) якщо контекст дослідження – поліетнічна культура, то поняття «етнокультурна» та «культурна компетентність» необхідно розрізняти семантично. Важливим аспектом формування культурної компетентності є комунікативні навички індивіда. У статті стверджується, що реалізація міжкультурної компетентності відбувається в просторі комунікативної взаємодії. Виявлено, що культурна та міжкультурна компетентності є одночасно когерентними та релевантними явищами; а також, що поняття «культурна» та «крос-культурна компетентність» є поняттями різного когнітивного порядку. Синонімічність не властива й у ситуації співвідношення міжкультурної та крос-культурної компетентностей. Крос-культурна компетентність, як факт комунікативної взаємодії, є смисловою частиною міжкультурної компетентності, для якої, окрім комунікації, важливим є розуміння її причин та наслідків.