ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ ТА МАШИННОЇ МОРАЛІ В КОНТЕКСТІ ЕТИЧНИХ ВИКЛИКІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз проблеми співвідношення людської та машинної моралі в контексті стрімкого розвитку й поширення технологій штучного інтелекту (ШІ). Розглянуто етичні виклики, що постають перед сучасним суспільством у зв’язку з появою алгоритмів, здатних ухвалювати рішення, які мають моральні наслідки, й окреслено потенційну роль машин як моральних агентів.
Здійснено порівняльний огляд провідних закордонних концепцій машинної етики, що охоплюють класичні роздуми щодо тотального характеру технологій і сучасні дослідження, де увагу зосереджено на питанні морального статусу штучного інтелекту, машинній інтенціональності, ризиках самовдосконалення алгоритмів і необхідності запровадження механізмів етичного регулювання. Наголошено на неможливості машинної моралі через відсутність у засобів ШІ суб’єктних переживань.
Висвітлено особливості українського академічного дискурсу, що поєднує нормативно-прикладний підхід до етики ШІ з урахуванням фундаментальних філософських категорій, зокрема суб’єктності, свідомості та відповідальності. Здійснений аналіз дає можливість дійти висновків, що вітчизняні науковці зосереджені як на нормативній та інституційній етиці, зокрема практичних аспектах застосування ШІ, розробленні етичних стандартів, інституційних механізмів контролю й підвищенні етичної грамотності користувачів, так і екзистенційних викликах.
Здійснено спробу окреслити перспективи інтегрування класичних і сучасних філософських підходів до машинної етики із практичними вимогами національного регулювання ШІ, визначити теоретичні орієнтири й актуальні завдання для подальших досліджень у галузі машинної етики.
Обґрунтовано значущість створення національної моделі етики ШІ, визначено й схарактеризовано основні виміри. Описано практичний аспект філософських основ національної моделі ШІ, визначено завдання та наголошено на важливості поєднати міжнародний досвід з локальними культурно-етичними особливостями.
Завантаження
Посилання
Voronkova, V. H., & Nikitenko, V. O. (2022). Philosophy of the digital human and digital society: Theory and practice. Lviv-Toruń: Liha-Pres. Retrieved from https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/6591
Dobrovolska, O. V., & Shtanko, V. I. (2019). Philosophical analysis of artificial intelligence evolution. Studies in history and philosophy of science and technology, 28(1), 10–19. https://doi.org/10.15421/271902
Diatlova, I., Patlaichuk, O., & Stupak, O. (2025). Ethical Challenges and Prospects for the Philosophy of Artificial Intelligence in the XXI century. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 28(2), 66-71. https://doi.org/10.15421/172540
Karpenko, Y. V. (2019). Ethical principles of artificial intelligence application in public administration. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, (4), 93–97. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2019_4_15
Melnyk, Y., Todorova, S., & Shevchenko, H. (2025). Philosophical understanding of artificial intelligence as technology. Philosophy and Governance, 3(7). https://doi.org/10.70651/3041-248X/2025.3.01
Pinchuk, O., & Malytska, I. (2024). Responsible and ethical use of artificial intelligence in research and publishing activities. Information Technologies and Learning Tools, 100(2), 45–57. https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5676
Polishchuk, N., Poperechna, G., & Nikolenko, K. (2025). Ethical dilemmas of human–artificial intelligence interaction in the virtual spaces of the metaverse. Bulletin of Humanities, (8). https://doi.org/10.5281/zenodo.15616278
Ralchuk, O. (2003). Information society: Between the euphoria of temptations and the laws of the universe. National Academy of Sciences of Ukraine, (2), 36–50. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2003_2_7
Trach, Y. (2024). Discourse on artificial intelligence ethics: Features of formation and institutionalization. Digital Platform: Information Technologies in the Socio-Cultural Sphere, 7(2), 299–310. https://doi.org/10.31866/2617-796X.7.2.2024.317738
Khoruzha, L. (2025). Scientific ethics and integrity in the embrace of artificial intelligence. Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy, 43(1), 6–12. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2025.431
Shtanko, V. I. (2002). Information technologies and the problems of transformation of modern culture. In Culture of Ukraine: Collection of scientific papers. Art studies. Philosophy (Issue 10, 222 p.). Kharkiv: KhSAC.
Shtanko, V. I., & Bordyugova, T. H. (2012). Information society: Socio-philosophical problems of formation [Textbook]. Kharkiv: KhNURE.
Anderson, D. L. (2012). Machine intentionality, the moral status of machines, and the composition problem. In V. C. Müller (Ed.), The philosophy & theory of artificial intelligence (pp. 312–333). Berlin: Springer. Retrieved from https://philarchive.org/rec/ANDMIT-3
Boden, M. A. (2018). Artificial intelligence: A very short introduction. Oxford: Oxford University Press. Retrieved from https://academic.oup.com/book/415
Ellul, J. (1964). The technological society. New York: Alfred A. Knopf. Retrieved from https://voidnetwork.gr/wp-content/uploads/2021/09/The-Technological-Society-Jacques-Ellul.pdf
Floridi, L. (Ed.). (2019). Ethics, governance, and policies in artificial intelligence (Philosophical Studies Series, Vol. 144, 312 p.). Cham: Springer. Retrieved from https://content.e-bookshelf.de/media/reading/L-168717005ce6df8467.pdf
Heidegger, M. (2000). Vorträge und Aufsätze: Die Frage nach der Technik. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. Retrieved from https://monoskop.org/images/2/27/Heidegger_Martin_1953_2000_Die_Frage_nach_der_Technik.pdf
Stahl, B. C., Schroeder, D., & Rodrigues, R. (2021). Ethics of artificial intelligence: Case studies and options for addressing ethical challenges. Cham: Springer. Retrieved from https://philpapers.org/rec/STAEOA-5, DOI 10.1007/978-3-031-17040-9
Turing, A. M. (1950). Computing machinery and intelligence. Mind, 49, 433–460. Retrieved from https://courses.cs.umbc.edu/471/papers/turing.pdf
Yampolskiy, R. V. (2013). Artificial intelligence safety engineering: Why machine ethics is a wrong approach. In V. C. Müller (Ed.), Philosophy and theory of artificial intelligence (pp. 389–396). Berlin: Springer. Retrieved from http://cecs.louisville.edu/ry/AIsafety.pdf, DOI 10.1007/978-3-642-31674-6_29
Авторське право (c) 2026 Ілля Шеїн
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
