ПРОБЛЕМАТИКА СЕМІОТИЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ В КУЛЬТУРІ
Анотація
У зв'язку з подальшою семіотизацією гуманітарного знання, у статті розробляється філософська концепція семіотичної особистості, яка здатна до ідентифікації, збереження та генерації знаків і символів у семіотичний простір культури. Шляхом звернення до понятійного апарату Ю. М. Лотмана, до концепції семіосфери, аналізуються такі ознаки семіотичного простору культури, як динамічність, неоднорідність, асиметричність, бінарність і складна система пам'яті, що визначаються як антропологічні. Межа семіосфери визначається як один з головних першопочаткових механізмів семіотичної я-особистості. Внутрішня та зовнішня межі семіосфери надають можливість індивіду переробляти інформацію, ідентифікувати, репрезентувати та зберігати її як знаково-символічні коди. З поняттям межі семіосфери-семіотичної я-особистості пов'язані такі антропологічні характеристики семіотичного простору, як бінарність, асиметричність і неоднорідність. Завдяки вищезазначеній особливості, семіотична особистість взаємодіє з текстaми, з іншими семіотичними особистостями, ідентифікуючи культурний простір як свій, або як відмінний від свого. Результатом такої взаємодії стає генерація в простір семіосфери смислів, втілених у текстах культури, що являють собою місткі динамічні знаково-символічні утворення. Вони є своєрідними кодами людського досвіду і впливають на стереотипи поведінки семіотичної особистості. Безперервність процесу генерації смислів семіотичних особистостей, що втілені в текстах культури, до простору семіосфери вказує на антропологічну ознаку семіотичного простору – динамічність. Акцентується на розумінні семіосфери як сфери мислимого та втіленого. Згенеровані тексти культури зберігаються в семіосфері на колективному семіотичному рівні, що вказує на антропологічну ознаку семіосфери – складну систему пам'яті. Зазначається буття культури як буття символів та знаків у семіотичному просторі (у семіосфері) та буття людини в культурі як семіотичної особистості (межа семіосфери). Висновується, що культура, семіосфера та семіотична особистість володіють тотожними антропологічними характеристиками, завдяки виявленій у процесі дослідження цілісності семіотичних суб'єкта та об'єкта у системі людина – культура.
Завантаження
Посилання
Balynska, O. M. (2013). Homo semioticus is the main subject of creating signs of the socio-normative space. Pravo ta derzhavne upravlinnia. 1, 5-8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ptdu_2013_1_3 (In Ukranian).
Dolska, O. (2003). Metaphor of Home in the semiotic model of European culture. [Тekst] : avtoref. dys.... kand. filol. nauk : 09.00.04 . Khark. nats. un-t im. V.N. Karazina. Kharkiv, 16. (In Ukranian).
Edna Andrews. (2003). Conversations with Lotman : cultural semiotics in language, literature and cognition / edited by Marcel Danesi, Umberto Eco, Paul Perron, Peter Schulz. Toronto Buffalo London: University of Toronto Press.
Gilles Deleuze (2019). Literature and life. Humanitarian vision. 5, 1, 71-75. http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2019_5_1_14 (In Ukranian).
Jean-François Lyotard (1995). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Filosofska i sotsiolohichna dumka. 5–6, 15-38. (In Ukranian).
Juri Lotman – Culture, Memory and History. (2019). Essays in Cultural Semiotics /edited by Marek Tamm / trans. by Brian Baer. Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-14710-5 https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-14710-5#about-this-book
Juri Lotman's semiosphere: Congress abstracts (25-28 February, 2022). Tallin–Tartu. https://jurilotman.ee/en/juri-lotman-100/congress-2022/
Karas, H. (2020). The semiosphere of national cultural space of Нunter. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia : Muzychne mystetstvo. 3, 1, 8-17. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bknucasma_2020_3_1_3 (In Ukranian).
Kozakova, O. (2013). The semiosphere as an anthropocultural phenomenon. Filosofski obrii. 30, 126-132. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filo_2013_30_16 (In Ukranian).
Lachmann, R. (2022). Memory. The Companion to Juri Lotman: a semiotic theory of culture / edited by Marek Tamm and Peeter Torop. London ; New York : Bloomsbury Academic. https://www.researchgate.net/publication/358450066_The_Companion_to_Juri_Lotman_A_Semiotic_Theory_of_Culture
Lotman, J. (2009). Culture and Explosion / translated by W. Clark / edited M. Grishakova, Berlin: Walter de Gruyter.
Lotman, J. (2019). Culture as a Subject and Its Own Object. Juri Lotman – Culture, Memory and History. Essays in Cultural Semiotics /edited by Marek Tamm / translated by Brian Baer. Palgrave Macmillan, 83-93. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-14710-5 https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-14710-5#about-this-book
Lotman, J. (2019). Memory in a Culturological Perspective. Juri Lotman – Culture, Memory and History. Essays in Cultural Semiotics /edited by Marek Tamm / translated by Brian Baer. Palgrave Macmillan, 133. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-14710-5 https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-14710-5#about-this- book
Lotman, J. (2019). Memory in a Culturological Perspective. Juri Lotman – Culture, Memory and History. Essays in Cultural Semiotics / edited by Marek Tamm / translated by Brian Baer. Palgrave Macmillan, 134. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-14710-5 https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-14710-5#about-this-book
Lotman, Y. (1990). The notion of boundary. Universe of the mind: a semiotic theory of culture. - (The second World) / translated by Ann Shukman / introduction by Umberto Eco. London, New York: I.B. Tauris & Co. LTD, 131.
Lotman, Y. (1990). The Semiosphere. Universe of the mind: a semiotic theory of culture. - (The second World) / translated by Ann Shukman / introduction by Umberto Eco. London, New York: I.B. Tauris & Co. LTD, 123-214.
Luchanska, V. (2014). Culture and Explosion by U. Lotman as a metaphor of theory and history of culture. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. 2, 20, 72-75. (In Ukranian).
Nöth, W. (1990). Handbook of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press.
Payne, M. (1997). Reading Knowledge: an introduction to Barthes, Foucault, and Althusser. Blackwell Publishers; 1st edition.
Radchuk, V., Lebedeva, H. (2019). V. Shakespeare's semiosphere as a system of author's artistic codes. Molodyi vchenyi. 10, (1), 194-198. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2019_ 10%281%29__47. (In Ukranian).
Stepanova, O. (2019). The semiosphere of biblical images:functioning in culture. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. 4, 8-13. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_4_4 (In Ukranian).
Torop, P. (2022). Semiosphere. The Companion to Juri Lotman: a semiotic theory of culture / edited by Marek Tamm and Peeter Torop. London ; New York : Bloomsbury Academic, 296–307. https://www.researchgate.net/publication/358450066_The_Companion_to_ Juri_Lotman_A_Semiotic_Theory_of_Culture
Umberto Eco. (1984). The Role of the Reader (Advances in semiotics). Explorations in the Semiotics of Texts. Indiana University Press, Bloomington.
Wood, D. (1987). Following Derrida. Deconstruction and philosophy: the texts of Jacques Derrida / edit. by John Sallis. Chicago and London: University of Chicago Press, 143-160.
Авторське право (c) 2024 Марія Гаврюшенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).