ПРИРОДНИЙ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТИ В ПОШУКАХ ІСТИНИ

  • Володимир Куклін Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-0310-1582
Ключові слова: використання знань, людство та системи штучного інтелекту, підсилення інформаційного шуму, розпорошення підходів та рішень, роль фундаментального знання

Анотація

У роботі обговорюються особливості формування та застосування знань у людській спільноті та у світі сучасних систем штучного інтелекту. Показано, що знання цивілізації має відому невизначеність, зумовлену самим характером наукового пошуку, що породжує сумніви, провокує перегляди та корекції. Зростаюче різноманіття оцінок і рішень існуючих проблем зумовлене не лише цією обставиною, а й більшою мірою стратифікацією суспільства за рівнями освіченості та інтелекту. Інтелектуали опинилися в меншості в умовах доступу до інформаційних мереж маргіналів, що раптово осміліли та почали створювати безліч нових уявлень та генерувати ідеї, які явно виглядали як псевдонаукові й навіть містичні. Тому більшість рішень і дій в кращому випадку не завжди вірні, не логічні та  недалекоглядні  у сучасному суспільстві, розбавленому маргіналами, що винирнули з інформаційного небуття. Важливо відзначити, що системи штучного інтелекту, зокрема нейронні мережі, навчені на результатах такої різноманітної людської діяльності, спираються на численні варіанти не завжди строгих підходів і неоднозначних рішень людей, що зібрані в Інтернеті. Ці штучні інтелектуальні системи створюють ще більш розгалужені сценарії підходів і рішень, значно більшою мірою заплутуючи та деморалізуючи користувачів. Тому необхідна система верифікації рішень систем штучного інтелекту, заснована на розроблених масивах вже перевірених та узгоджених у науковому середовищі знань та законів. Вже недостатньо формування об'єднаних думок наукових колективів, як колись, бо їхні голоси мало хто чує, а часто не бажає чути. Зростання різноманітності думок людей і висновків структур штучного інтелекту впливають на розвиток не тільки науки, але більшою мірою на освіту. Сучасна система освіти через інформаційний шум і труднощі освоєння нових знань і технологій витісняє фундаментальне знання. Навчання в сучасну епоху обмежується навчанням вмінням використовувати прилади та технології, орієнтуючись на підготовку нехай просунутих, але споживачів. Тому лунають голоси на користь перенесення фундаментальної освіти, яка лежить в основі інтелектуального та технологічного розвитку цивілізації, у класичні університети.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Володимир Куклін, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

доктор фізико-математичних наук, професор,

завідувач кафедри штучного інтелекту та програмного забезпечення

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Kuhn, T. (1970). The Structure of Scientific Revolutions. 2nd ed. Chicago.

Polanyi, M. (1962). Personal Knowledge: Towards a Post – Critical Philosophy. University of Chicago Press.

Deutsch, D. (1998). The Fabric of Reality: Towards a Theory of Everything. Penguin Books.

Searle, J.R. (1993). The Problem of Consciousness. Social Research: An International Quarterly. 60 (1). pp. 3–16.

Schrodinger, E. (1954). Sherman Lecture at University Colledge. London, May 1948. Published as «Nature and Greeks». Cambrige: Cambrige University Press.

Kuklin, V. M. (2023). On the question of the appearance of consciousness in neural networks. Journal of V. N. Karazin National University. Series: Philosophy. Philosophical Peripeteias, 68, pp. 32–38; DOI: 10.26565/2226–0994–2023–68–3

Kuklin, V. M. About trends in the development of the Institute of Science Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series "Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, methods", (50). in the Press

Lachmann, R. (2000). Capitalists in Spite of Themselves: Elite Conflict and Economic Transitions in Early Modern Europe. Oxford University Press.

System of priorities for the remaining three thousand years (scientific priorities and plagiarism)/ Problems of daily awareness: collection of scientific and methodological works / structure. V. G. Pasinok, T. O. Markova, R. F. Kamishnikova. Kharkiv: KhNU named after V. N. Karazin, 2021. Vip. 12. 136 p.

S´ebastien Bubeck at al. (2023). Sparks of Artificial General Intelligence: Early experiments with GPT – 4./ arXiv:2303.12712v2 [cs.CL] 24 Mar 2023.

Liu Z., et. all. (2024). KAN : Kolmogorov-Arnold Networks, pp. 1–48. https://doi.org/10.48550/arXiv.2404.19756.

Qiu Q, et. all. (2024). ReLU-KAN: New Kolmogorov-Arnold Networks that Only Need Matrix Addition, Dot Multiplication, and ReLU. arXiv:2406.02075v1 [cs.LG] 04 Jun 2024.

Abramov G.S., Gushchin I.V., Sirenka T.O. On the evolution of recurrent neuron systems. Systems Research and Information Technologies, K. http://journal.iasa.kpi.ua (in print)

Bakirov, V. S., Kuklin, V. M. (2024). Information society: socio-economic and socio-cultural aspects (essays). Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University.

Опубліковано
2024-06-21
Цитовано
Як цитувати
Куклін, В. (2024). ПРИРОДНИЙ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТИ В ПОШУКАХ ІСТИНИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (70), 141-149. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-12