ТРИ ДЖЕРЕЛА І ТРИ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ МІФУ ПРО «МОЛОДОГО МАРКСА»
Анотація
У статті представлений аналіз концепцій, що сформувалися у рамках дискусії про «молодого Маркса» у XX ст., сукупність яких, слідуючи за сучасним дослідником-марксознавцем М. Мусто, автор позначає як міф про «молодого Маркса». Виділяються такі основні течії, що слугують «джерелами» цього міфу: гуманістична редукція (напрям, представники якого розглядають «Економічно-філософські рукописи 1844 року» як центральний текст у творчості К. Маркса); аналітична телеологія (методологічний підхід, наявний переважно у дослідженнях радянських марксознавців, за яким «істиною» «ранніх» текстів Маркса визнається «Капітал», а творча еволюція Маркса представляться як поступове несвідоме наростання матеріалістичних і комуністичних елементів) та «епістемологічний розрив» (концепція Л. Альтюссера, згідно з якою між «ранніми» та «зрілими» текстами Маркса має місце радикальний «розрив»). Зазначається, що наведені концепції є редукуючими та такими, що базуються на довільному прочитанні Марксових текстів. Усі вони виходять із уже даного уявлення про Маркса «зрілого», конструюють на його основі образ «молодого Маркса», спираючись на певний уніфікуючий принцип, та допускають існування «справжнього», автентичного Маркса, сутність якого найповніше представлена в певних текстах. Автор підкреслює, що концепція «епістемологічного розриву» Л. Альтюссера найповніше виражає міф про «молодого Маркса» та водночас містить необхідні умови для його подолання у рамках нового підходу до розуміння трансформацій Марксової думки. Такий підхід, зокрема, має передбачати визнання множинності, відкритості та незавершеності Марксових критичних проєктів; необхідність простежування наскрізних ліній між проєктами різних періодів та прагнення до вибудови мережі генетичних зв’язків між ними; намагання помислити не лише нелінійну, але і нерозривну трансформацію проблематики у думці Маркса; відмову від дихотомій несвідомого/свідомого, «молодого»/«зрілого» тощо, що стає можливою завдяки акритичному, горизонтальному та неієрархічному прочитанню його текстів.
Завантаження
Посилання
Althusser, L. (1971). Lenin and Philosophy and other Essays (B. Brewster, Trans.). London: Monthly Review Press.
Althusser, L. (1972). Marx’s Relation to Hegel. Politics and History. Montesquieu, Rousseau, Hegel and Marx (B. Brewster, Trans.). London: NLB, 161–186.
Althusser, L. (1976). Reply to John Lewis. Essays in Self-Criticism (G. Lock, Trans.). London: NLB, 33–100.
Althusser, L. (2003). The Humanist Controversy and Other Writings (G.M. Goshgarian, Trans.). London: Verso, 221–306.
Althusser, L. (2005). For Marx (B. Brewster, Trans.). London: Verso.
Althusser, L. (2007). L'avenir dure longtemps. Paris: Éditions Stoc.
Althusser, L., & Balibar, É. (1970). Reading Capital (Part 1) (B. Brewster, Trans.). London: NLB.
Anderson, P. (1976). Considerations on Western Marxism. London: Verso.
Aron, R. (1970). Marxismes imaginaires. Paris: Gallimard.
Burnham, D., & Lamb, P. (2019). The First Marx: A Philosophical Introduction. London: Bloomsbury.
Campbell, D. (2014). Louis Althusser and the End of Classical Russian Marxism: Spinoza, Hegel and the Critique of Dogmatic Marxism. Critique, 42(4), 527–553.
Carver, T. (2008). Marx's conception of alienation in the Grundrisse. In M. Musto (Ed.), Karl Marx’s Grundrisse: Foundations of the critique of political economy 150 years later (pp. 48–66). London: Routledge.
Fromm, E. (2004). Marx's Concept of Man. London: Continuum.
Garaudy, R. (1957). Humanisme Marxiste: Cinq Essais Polemiques. Paris: Éditions sociales.
Heinrich, M. (2019). Karl Marx and the Birth of Modern Society: The Life of Marx and the Development of His Work; Volume 1: 1818-1841 (A. Locascio, Trans.). New York: Monthly Review Press.
Lapin, N. I. (1986). Young Marx. Moscow: Publishing house of political literature. (In Russian).
Lenin, V. I. (1969). Complete Works. Vol. 26. Moscow: Publishing house of political literature. (In Russian).
Lenin, V. I. (1969). Complete Works. Vol. 29. Moscow: Publishing house of political literature. (In Russian).
Lenin, V. I. (1969). Complete Works. Vol. 33. Moscow: Publishing house of political literature. (In Russian).
Marcuse, H. (1972). The Foundation of Historical Materialism. Studies in Critical Philosophy (J. De Bres, Trans.). Boston: Beacon Press, 1–48.
Marx, K., & Engels, F. (2010). Collected Works. Vol. 29 [Digital Edition]. Lawrence & Wishart.
Marx, K., & Engels, F. (2010). Collected Works. Vol. 5 [Digital Edition]. Lawrence & Wishart.
Musto, M. (2010). Revisiting Marx`s Concept of Alienation. Socialism and Democracy, 24(3), 79–101.
Musto, M. (2015). The ‘Young Marx’ Myth in Interpretations of the Economic– Philosophic Manuscripts of 1844. Critique, 43(2), 233–260.
Oyserman, T. I. (1962). Formation of the philosophy of Marxism. Moscow: Publishing house of socio-economic literature. (In Russian).
Авторське право (c) 2024 Михайло Любашевський
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
