ПАВЛО ЛЕЙКФЕЛЬД (1859–1930) ТА ІНДУКТИВНА ФІЛОСОФІЯ УІЛЬЯМА Г’ЮЕЛА (1794–1866)

doi:10.26565/2226-0994-2023-69-9

Володимир Абашнік Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-2584-5929

DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-69-9

Ключові слова: історія філософії, Харківська університетська філософія, англійська філософія 19-го століття, Павло Лейкфельд, Уільям Г’юел

Анотація

В даній статті репрезентовано малодосліджене питання критичного аналізу основних положень індуктивної філософії англійського мислителя Уільяма Г’юела (1794–1866) в рамках університетської філософії, зокрема у публікаціях відомого харківського професора Павла Емілійовича Лейкфельда (1859–1930). На початку вказані головні етапи творчого та наукового шляху Павла Лейкфельда, зокрема його навчання в 2-й Харківській гімназії (1871–1878) та на історико-філологічному факультеті Харківського університету (1878–1883). Далі акцентовано увагу на його викладацькій діяльності в Харківському університеті (1884–1918), зокрема на стажуванні з 1884 р., викладанні історії філософії та логіки на посадах приват-доцента (з 1886 р.), екстраординарного професора (з 1893 р.) та ординарного професора філософії (з 1899 р.). Також вказано на його участі в міжнародних філософських та психологічних конгресах, зокрема в Мюнхені (1896), Женеві (1904), Гайдельберзі (1908), та на особливості його наукового стажування в університеті Грац (Австрія) у авторитетного професора Алексіуса Майнонга. Крім цього, звернуто увагу на головні риси викладання та публікацій Павла Лейкфельда під час його «Симферопольського (Кримського) періоду», коли він був там професором філософії та психології.

Публікації Павла Лейкфельда були присвячені трьом основним напрямкам: 1) логіці та історії логіки, 2) психології та педагогіці, 3) історії філософії. Серед публікацій першого напрямку важливе значення мали дві його монографії: «Різні напрямки в логіці та основні завдання цієї науки» (1890) та «Логічне вчення про індукцію в найголовніші історичні моменти його опрацювання» (1896). У цих працях він проаналізував відповідні позиції відомих античних та англійських філософів (Арістотель, Френсіс Бекон, Джон Гершель, Джон Стюарт Мілл). Важливе місце в його аналізі займає критичне тлумачення індуктивної філософії Уільяма Г’юела, представленої, зокрема, у третьому виданні трьохтомної праці «Історія індуктивних наук, від найдавніших до теперішніх часів» (1857). У цьому сенсі спочатку було вказано на особливості даного твору англійського філософа, а потім на головні тези Лейкфельда у викладенні його розуміння позиції Г’юела.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Володимир Абашнік , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Абашнік Володимир Олексійович
доктор філософських наук, професор

кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Abaschnik, V. O. (2001). Leibniz-Rezeption in der Ukraine im 18. und 19. Jahrhundert. Nihil sine ratione. Mensch, Natur und Technik im Wirken von G. W. Leibniz. VII. Internationaler Leibniz-Kongreß. Berlin, 10.–15. September 2001. Vorträge in 3 Teilen hg. von Hans Poser u.a. 1. Teil (pp. 1–8). Berlin: Druckhaus Berlin–Mitte.

Abashnik, V. (2019a). Philosopher and psychologist Pavlo Leuckfeld (1859–193?) about man. The Problem of Man in Philosophy. Proceedings of the XXVII Kharkiv International Skovoroda Readings (OCF “National Literary and Memorial Museum of H. S. Skovoroda”, September 27–28, 2019). (pp. 3–11). Kharkiv: Maidan. (In Ukrainian).

Abashnik, V. O. (2019b). New and Previous Philosophical Traditions in Kharkiv: Fedir Zelenogorsky and Pavlo Leuckfeld. Antiquity and University Philosophy. To the 180th anniversary of the birth of F. O. Zelenogorsky and the 160th anniversary of the birth of P. E. Leuckfeld. Proceedings of the International Scientific Conference, November 27–28, 2019. (pp. 92–97). Kharkiv. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Ukrain-ian).

Abashnik, V. O. (2020). Philosophy and Psychology of James Mill (1773–1836) in the Interpre-tation of Fedir Zelenogorsky (1839–1908). Herald of V. N. Karazin Kharkiv National University, “Philosophical peripeteia”, № 62, 90–98. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-10 (In Ukrainian).

Antiquity and University Philosophy. To the 180th anniversary of the birth of F. O. Zelenogorsky and the 160th anniversary of the birth of P. E. Leikfeld. Proceedings of the International Scientific Confer-ence, November 27–28, 2019, Kharkiv. (2019). Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Ukrainian).

Leuckfeld, P. E. (1908). Leuckfeld Pavlo Emilievych. The Faculty of History and Philology of Kharkiv University for the First 100 Years of Its Existence (1805–1905). Ed. by M. G. Khalansky and D. I. Bagaley. Kharkiv: Adolf Darré Publishing House, 1908. 2nd account. pp. 46–47. (In Russian).

Leuckfeld, P. E. (1896). Logical Doctrine of Induction in the Main Historical Moments of Its Development. St. Petersburg: Typ. V. S. Balasheva & Co. (In Russian).

Leuckfeld, P. E. (1890). Various Trends in Logic and the Main Tasks of this Science. Kharkiv: Print-ing House of the Provincial Government. (In Russian).

Leuckfeld, P. (1895–1898). Zur logischen Lehre von der Induction. Geschichtliche Untersu-chungen. Archiv für Geschichte der Philosophie. In Gemeinschaft mit Hermann Diels, Wil-helm Dilthey, Benno Erdmann, Paul Natorp, Christoph Sigwart und Eduard Zeller her-ausgegeben von Ludwig Stein. Band VIII. Neue Folge. I. Bd. S. 33–58; 353–372; 1897. Bd. X. S. 340–360; 1898. Bd. XI. S. 374–390. Berlin: Druck und Verlag von Georg Reimer.

Maine, H. S. (1888). Whewell Lectures, International Law, A Series of Lectures Delivered before the Uni-versity of Cambridge, 1887. London: John Murray.

Mill, J. S. (1836). Dr. Whewell on Moral Philosophy. Westminster Review, 58. pp. 349–385.

Revues (1896). Revue de Métaphysique et de Morale. T. 4. No. 1 (Janvier). pp. 6–9.

Ruse, M. (1976). The Scientific Methodology of William Whewell. Centaurus. No 20. pp. 227–257.

Snyder, L. J. (2006). Reforming philosophy: a Victorian debate on science and society. Chicago, Ill.: Univ. of Chicago Press.

Snyder, L. J. (2021). Experience and Necessity: The Mill-Whewell Debate. Philosophy of Science. The Key Thinkers. Ed. by J. R. Brown. 2nd ed. London and New York: Bloomsbury Aca-demic. pp. 11–30.

Strong, E. W. (1955). William Whewell and John Stuart Mill: Their Controversy over Scientific Knowledge. Journal of the History of Ideas. No 16. pp. 209–231.

Whewell, W. (1857a). History of the Inductive Sciences, from the Earliest to the Present Time. The third edition, with additions. In three volumes. London: John W. Parker and son. Vol. I.

Whewell, W. (1857b). History of the Inductive Sciences, from the Earliest to the Present Time. The third edition, with additions. In three volumes. London: John W. Parker and son. Vol. II.

Whewell, W. (1857c). History of the Inductive Sciences, from the Earliest to the Present Time. The third edition, with additions. In three volumes. London: John W. Parker and son. Vol. III.

Whewell, W. (1831). Modern Science – Inductive Philosophy. Review of Preliminary Discourse on the Study of Natural Philosophy, by J. Herschel (1830). Quarterly Review, 45. pp. 374–407.

Whewell, W. (1858). Novum Organon Renovatum. Being the second part of the Philosophy of the Inductive Sciences. The third edition, with large additions. London: John W. Parker and son.

Whewell, W. (1849). Of Induction, with Especial Reference to Mr. J. Stuart Mill’s “System of Logic”. London: John W. Parker.

Whewell, W. (1860). On the Philosophy of Discovery: Chapters Historical and Critical. London: John W. Parker.