ДО ПИТАННЯ ПРО ПОЯВУ СВІДОМОСТІ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ
Анотація
Обговорюються революційні зміни в інтелектуальному розвитку людства. Це поява другої сигнальної системи людини, усвідомлення природи формування когнітивних здібностей людського мозку та формування високоінтелектуальних нейронних мереж. Природу формування другої сигнальної системи було зумовлено як збільшенням числа нейронів і синапів кори мозку, так і можливістю безпрецедентного інтерактивного спілкування всередині зростаючої чисельності людських громад, з урахуванням розвитку промови. Розглянуто болючу відмову нейрофізіологів та їх колег від релігійних міфічних уявлень про природу свідомості. Стало зрозумілим, що всі інтелектуальні здібності людини забезпечені роботою мозку та інших розділів нервової системи. На цей відхід від містичних уявлень про свідомість вплинув розвиток нейронних мереж, мов програмування й діяльність нейрофізіологів спільно з нейрохірургами. Розвитку штучних нейронних мереж сприяли зусилля нейрофізіологів та їх колег із суміжних галузей науки, але передусім небачений технічний прогрес у створенні швидкодіючих обчислювальних засобів, які мають неймовірні обсяги пам'яті. Обговорюються аналогії революції, що виникла останнім часом у розвитку систем штучного інтелекту і природи появи другої сигнальної системи у людини. Розвиток революційних тенденцій у процесі створення багатопараметричних нейронних мереж дав змогу очікувати, що детальне вивчення цього процесу дозволить розібратися у природі появи другої сигнальної системи у вищих тварин. У роботі показані аналогії між цими двома явищами. Обговорюються можливості оцінки нейронною мережею свого внутрішнього стану та здатність усвідомлювати своє становище у зовнішньому оточенні, що є ключовими характеристиками самоідентичності та свідомості.
Завантаження
Посилання
Posner, M.I. (1978). Chronometric Exploration of Mind. / Hillsdail N.j.: Lawrence Erlbaum Associated.
Miller, G.A. (1962). Psychology: The science of Mental Life. New York: Harped and Row.
Eccles, J.C. (1964). Brain and Conscious Experience. Study Week September 28 to October 4, 19, of the Pontificia Academia Scientiarum.
Sperry, J.C. (1970). Perception in the Absense of theNeocortical Commissures. Perception and Its Disorders, 48, pp.123-128.
Nagel, T. (2000). The Psychophysical Nexus. New Essays on the A Priori. Oxford: Oxford University press, pp. 432-471.
Gazzaniga, M.S. (2018). The consciousness instinct: Unraveling the mystery of how the brain makes the mind. Farrar: Straus and Giroux.
Cline, J., Mouret, J-B., Lipson, H. (2013). The Evolutionary Origins of Modularity / Proc. Of the Royal Sosciety of London B.: Biological Sciences 280.
OpenAI. (2023). GPT-4 technical report, 2023. arXiv preprint arXiv:2303.08774 [cs.CL] https://doi.org/10.48550/arXiv.2303.08774.
Linda S Gottfredson. (1997). Mainstream science on intelligence: An editorial with 52 signatories, history, and bibliography, 1997.
Bubeckar, S. (2023). Sparks of Artificial General Intelligence: Early experiments with GPT-4/ arXiv:2303.12712v2 [cs.CL] 24 Mar.
Shopenhauer, A. (1996). The World as Will and Representation (1818). New York: Dover, 2t.
Авторське право (c) 2023 Володимир Куклін
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
