ВІЗУАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОЇ МАНДРІВНОЇ ЛЮДИНИ
НАУКОВЕ ЖИТТЯ. ДО ЮВІЛЕЮ ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ
Анотація
У статті актуалізується візуальна філософія, розкриваються перспективи сучасних візуально-філософських творів. Дослідження містить аналіз і авторську інтерпретацію філософських плакатів, створених сучасними митцями-мандрівниками. Пропонується авторська програма щодо можливостей філософської фотографії. В статті коментуються фотографії з виставок «Мандрівка містами культурної спадщини ЮНЕСКО», «Акваграфія», «Місто, де позує сама Історія». Визначаються основні складові феномену сучасної філософської мандрівки та види візуально-філософських творів, з нею пов’язаних. Представлено дев’ять основних складових сучасної філософської мандрівки: зацікавлення, рух, відпочинок, спостерігання, враження, трансцендування, досвід, осмислення, творча дія. Визначено види візуально-філософських творів: символістичні, афористичні, дефініційні, концептуальні, релаксивні.
Завантаження
Посилання
Аvetysian, А. (2018). Methodological foundations of visual theory in philosophical projects of M. Merleau-Ponty and G. Deleuze. Philosophical Thought, 5. 81-92.
Bataeva, К. V. (2011). Philosophy of architecture: to the philosophy of visual forms. Humanitarian Magazine, 3. 52-56.
Gavryliuk, Yu. М. (2013). The idea of God-man as a geocultural subject in the philosophy of G. Skovoroda. Gardener of Ukrainian spirituality. Collection of materials of the All-Ukrainian scientific conference dedicated to a comprehensive understanding of the figure of H. S. Skovoroda. Sкоvorodinivka — Kharkiv: Маidan Publ.. 10-13.
Denes, A. (1986). Notes on a visual philosophy. Comp. & Maths. with Appls. Pergamon Press Ltd. 12B, 3/4. 835-848.
Ilina, H. (2017). The visual meaning of intellectual contemplation in the philosophy of J. G. Fichte. Educationology, 6. 70-75.
Jung, К. G., Neumann Е. (1998). Psyhoanalysis and art. Kyiv: Valker Publ., 1998. 304.
Krasikov, М. (2013). Cogito Еrgo Sum. Lava. Kharkiv: Slovo Publ., 65.
Neshcheret, І. (2022). Aquagraphy. The official Facebook page of the Kharkiv Foundation for Psychological Research.. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=6903927182992844&set=pcb.6903927972992765
Neshcheret, І. (2022). The city where history itself poses. The official website of the Cherkasy Art Museum. URL: https://muzey.ck.ua/the-city-where-history-itself-posesigor-neshcherets-personal-photo-exhibition/
Philosophy of Language: Within Boundaries and Beyond. “Philosophy of Human Communication” UNESCO Chair’s Library. International Monograph Series. (2004). Kharkiv: Konstanta, 5. 39-40.
Photoexhibition, ‘Journey Through the Cities of UNESCO Cultural Heritage’ / Vilnius Agency for the Restoration of the Old Town official site. (2016). URL: https://www.vsaa.lt/archyvas/fotoparoda-kelione-per-unesco-pasaulio-paveldo-vietoves/
Skovoroda, H. (2011). Complete Academic Collection of Works / Collection of Works, Ed. Prof. L. Ushkalov, Kharkiv-Edmonton-Toronto: Maidan; Kind. Canadian Institute Ukrainian Studies, 2011. 1400.
Toynbee, A. J. (1960). A study of History. London-New York-Toronto: Oxford University Press. Volume 12. 264-265
Авторське право (c) 2022 Ігор Нещерет
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
