REX IUDÆORUM: ВІД ТЕРНОВОГО КУЩА ДО ТЕРНОВОГО ВІНЦЯ

  • Деніс Бакіров Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-1684-653X
DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-5
Ключові слова: бронзовий вік, осьовий вік, новий час, месія, язичництво, юдаїзм, християнство, політична теологія, монархія

Анотація

Мета цього дослідження - простежити розвиток месіанської думки від її домонархічних коренів (Передхраму) до монархічного періоду (Першого Храму), до періоду після вигнання (Другого Храму) і до періоду після Другого Храму. Гіпотеза полягає в тому, що перше ототожнення месії (помазаника) з воєначальником було інтелектуальним і релігійним схваленням “первородного гріха” царства, описаного в алегорії дерев (Книга Суддів 9:8-15). Однак вавилонське вигнання каталізувало процес, завдяки якому євреї навчилися абстрагувати своє очікування месії від “язичницького” поклоніння теперішньому головнокомандувачу. Я простежую цей поступовий навчальний процес до його акме в літературі Кумрана: де історичні та позаземні напрямки месіанської думки примиряються. Потім я слідом за Мак і Джуел стверджую, що євангелист Марк використав модель мудрості (вивчену після вавилонського вигнання) як основу для переосмислення концепції царства з нуля. Таким чином, вже не царство “здавалося” божественним, а мудрість “здавалася” царською. Значення скандального служіння Ісуса можна було передати лише за допомогою іронії, з якою Марк розповідає своє Євангеліє: Коронація Ісуса як царя могла відбутися лише як насмішка, тому що його претензії на царство здавалися такими, що не мають ані найменшого сенсу. Таким чином, ідея месіанства була звільнена від конфузії з можновладцями через ототожнення з розп’ятим вчителем, чиє життя стало втіленням сюжету мудрості, що лежить в основі історії Ізраїлю: єгипетське рабство і Вихід, випробування і виправдання, вигнання і повернення додому, смерть і воскресіння.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Деніс Бакіров , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Бакіров Деніс Русланович

аспірант, філософський факультет

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

м.Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Borgen, P. (1987). “There Shall Come Förth a Man”: Reflections on Messianic Ideas in Philo. P. 341-361.
Hegel, G.W.F. (1821). Outlines of the Philosophy of Right. Part 3: Ethical Life. § 151. (Oxford World's Classics). Published in 2008.
Juel, D. H. (1987). The Origin of Mark’s Christology. P. 449-460.
Louth, A. (1996). Maximus the Confessor. Routledge.
Mack, B. L. (1987). The Christ and Jewish Wisdom. P. 192-221.
Palka, J. (2022). Sorcery in Mesoamerica / edit. by Jeremy D. Coltman and John M. D. PohlLouisville: University Press of Colorado. American Anthropologist Volume 124, Is. 1.
Sapolsky, R. (2017). Behave. Human Biology at Our Best and Worst. Boulder Head Publishers. P. 47.
Talmon, S. (1987). The Concepts of Messiah and Messianism in Early Judaism. Princeton Symposium on Judaism and Christian Origins (Ist : 1987 : Princeton Theological Seminary). The Messiah : developments in earliest Judaism and Christianity / the First Princeton Symposium on Judaism and Christian Origins : James H. Charlesworth, editor . . . [et al.]. P. 79-115.
Williams, R. (2015). Theology and Meditation. Speech at the University of Bristol. My lecture notes. URL: https://soundcloud.app.goo.gl/XqP92fhXVpMzW22i9.
Williams, R. (2017). Plague as Metaphor. In J. Heeney & S. Friedemann (Eds.), Plagues (Darwin College Lectures, pp. 196-212). Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/9781108147910.011. Page 196.
Zournazi, M., Williams, R. (2021). Justice and Love. A Philosophical Dialogue. Bloomsbury. London.
Опубліковано
2022-11-25
Цитовано
Як цитувати
Бакіров , Д. (2022). REX IUDÆORUM: ВІД ТЕРНОВОГО КУЩА ДО ТЕРНОВОГО ВІНЦЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (66), 47-51. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-5
Номер
№ 66 (2022)
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2022 Деніс Бакіров

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).