ВИМІРИ НЕРІВНОСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ МЕТАМОДЕРНІЗМІ (ХАНЗІ ФРАЙНАХТ) ТА ЕПОХА ДОСТУПУ (ДЖЕРЕМІ РІФКІН)
Анотація
Розглянуто тему соціальної нерівності з погляду її багатовимірності. Більшість соціологічних та філософських досліджень стосується інформаційної, економічної та гендерної нерівності. Однак для цілісного розуміння проблеми важливим є врахування емоційного, екологічного та психологічного складників. Інформаційна, економічна та екологічна нерівність безпосередньо залежать від доступу до істинної науково обґрунтованої інформації з надійних джерел, до можливостей забезпечувати себе матеріально‑фінансово, до якісних продуктів харчування та екологічно безпечних умов проживання відповідно. Для подолання цих видів нерівності слід враховувати доступ як концепцію, від особливостей якої залежить доступність тих чи інших ресурсів та можливостей задовольняти потреби чи то в чистій питній воді, чи то в соціальному визнанні рівності окремого індивіда з боку інших.
Наведено кореляційні зв’язки між концепцією епохи доступу Джеремі Ріфкіна та політичним метамодернізмом Ханзі Фрайнахта. Проаналізовано дотичність поняття доступу до розв’язання багатовимірної проблеми нерівності. Розглянуто спектр головних дієвців від яких залежить життя суспільства в часи епохи доступу, зокрема: метамодерна аристократія – хіпі, герменевтики, гіпстери, і четверта когорта – хакери (енерго‑, біо‑, інфо‑ та 3D‑хакери). Установлено, що метамодерна аристократія керує доступом та має достатньо повноважень, щоб обмежувати або надавати його порівняно з іншими членами постіндустріальних суспільств.
У постіндустріальних суспільствах з мережевою економікою доступ відіграє не меншу роль, ніж накопичення матеріальних статків та володіння власністю. Розбудова справедливого суспільства потребує, з одного боку, подолання сил, які породжують нерівність, а з другого боку, надання максимально досяжного рівня доступу до всього, від чого залежить рівність між людьми. А також не можна забувати про тих, хто опинився поза мережами і позбавлений доступу не лише до ресурсів, а навіть доступу до участі в дискусії з привілейованими щодо власного скрутного становища. Механізми відтворення нерівності різних видів мають бути доповнені такою концепцією доступу, яка б сприяла викорененню нерівності або більш справедливому врегулюванню цієї проблеми за наявності принципово непереборних обставин.
Завантаження
Посилання
Busarieva, T. G. (2018). Network Economy As a New Form of Economic Development. Scientific journal “Business Navigator”, 4(47), 9-13. https://doi.org/10.17223/1998863Х/43/15 (In Ukrainian: Бусарєва Т. Г. Мережева економіка як нова форма розвитку економіки. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», 2018. Вип. 4 (47). С. 9-13).
Akker, R. van den, Gibbons, A., & Vermeulen, T. (Eds.). (2017). Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth After Postmodernism. Rowman & Littlefield International.
Baudrillard, J. (2005). The Conspiracy of Art. Semiotext(e).
Cherry, C. (1985). The Age of Access: Information Technology and Social Revolution (W. Edmondson, Ed.). Croom Helm.
Deaton, A. (2015). The Great Escape: Health, Wealth, and the Origins of Inequality. Princeton University Press.
Dijk, V. J. (2005). The Network Society: Social Aspects of New Media (2nd ed.). Sage Publications Ltd.
Dijk, V. J. (2020). The Digital Divide (1st ed.). Polity.
Evans, M. (2016). The Persistence of Gender Inequality (1st ed.). Polity.
Fein, E. (2020). “Hanzi Freinacht (2017). The Listening Society. A Metamodern Guide to Politics. Book One. Metamoderna ApS” Reviewed by Elke Fein. Integral Review, 16(2), 273-284. https://integral-review.org/issues/vol_16_no_2_fein_review_of_freinacht_the_listening_society.pdf
Freinacht, H. (2017). The Listening Society: A Metamodern Guide to Politics, Book One (Metamodern Guides 1). Metamoderna ApS.
Freinacht, H. (2019). Nordic Ideology: A Metamodern Guide to Politics, Book Two (Metamodern Guides 2). Metamoderna ApS.
Grusky, D. B. (2014). Social Stratification: Class, Race, and Gender in Sociological Perspective (4th ed.). Routledge.
Jong, J. D., & Rizvi, G. (2008). The State of Access: Success and Failure of Democracies to Create Equal Opportunities (Brookings / Ash Center Series, “Innovative Governance in the 21st Century”). Brookings Institution Press.
Miller, H. J. (2007). Societies and Cities in the Age of Instant Access (GeoJournal Library, 88) (2007th ed.). Springer.
Rifkin, J. (2001). The Age of Access: The New Culture of Hypercapitalism, Where all of Life is a Paid-For Experience. New York: J. P. TarcherPerigee.
Rifkin, J. (2014). The Zero Marginal Cost Society: The Internet of Things, the Collaborative Commons, and the Eclipse of Capitalism. St. Martin’s Griffin.
Stiglitz, J. E. (2012). The Price of Inequality: How Today’s Divided Society Endangers Our Future (1st ed.). W. W. Norton & Company.
Storm, J. A. J. (2021). Metamodernism: The Future of Theory (First). University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226786797.001.0001
Toffler, A. (1970). Future Shock. Random House.
Urry, J. (2000). Sociology Beyond Societies: Mobilities for the Twenty-First Century. Routledge.
Авторське право (c) 2021 Олександр Манюков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
