МЕТАФІЗИЧНА ПРИРОДА ЗНАНЬ: СВІТЛО, ЩО ПРОСВІТЛЮЄ
Анотація
Стаття присвячена розгляду феномена знання як метафізичної основи буттєвого порядку. Семантичне наповнення цього слова зберігає в собі значення «світла істини», «розуму», «слова», що дозволяє людині бачити навколишній світ, тобто робить його «проявленим», «ясним», «зрозумілим». Йдеться про знання, які спрямовані до самої есенції людської душі. Це, по суті, ціннісне знання, що «зцілює», тобто єднає всі аспекти людської природи (духовні, фізичні), а тому потребує особливого інтуїтивного сприйняття, змушує відчувати, заглиблюватися в те, що ми пізнаємо. Як «ефір», тобто інформаційне середовище, яке здатне сповнювати й надихати людину, перетворювати, єднати, відтворювати її зв’язок з реальністю, духовні знання ведуть до відповідності особистості онтологічним законам спільного буття. Інакше кажучи, це принципи, які закладені в основу буттєвої цілісності людини, її розвитку та формування людського спів-буття. У цій перспективі йдеться, власне, про те, що в основі буття людини лежить потреба в духовних знаннях. Саме останні є тим «трансцендентним світлом», яке наділене перетворювальною потенцією. Це знання, що відповідає характеру есенціальності людини, потребам її душі. Отже, потреба у відкритті цього знання для себе – тобто пізнання – і є тією силою, що рухає особистість в її життєвих виборах, вибудовує сенс і перспективу її життя. Розуміючи людину та навколишній світ як цілісну спів-буттєвість, авторка статті досліджує взаємозв’язок між внутрішнім станом особистості (її екзистенційною установкою) і навколишнім світом як живим, динамічним середовищем. Світло, що є онтологічною умовою порядку, життя, є у своєму метафізичному статусі основою самого буття, а отже, воно є тим, що сповнює нас життєвою силою, а також тим, що є несумісним з будь-яким проявом темряви, невігластва, зла. Саме тому здатність бачити навколишню реальність без спотворення, об’єктивно, цілісно відкривається лише тому, хто стає носієм цього світла.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Bible. (2020). (I. Ogienko, Trans.). Retrieved from https://bibleonline.ru/bible/ubio. (Original translation published 1962). (In Ukrainian).
Bogatova, G. A. (Ed.). (1996). Dictionary of the Russian Language XI–XVII Centuries (Issue 23). Moscow: Nauka. (In Russian).
Dal, V. (1880–1882). Explanatory Dictionary of the Living Great Russian Language. Saint Petersburg; Мoscow: M. O. Volf Publisher. Retrieved from http://slovardalja.net. (In Russian).
Dvoretsky, I. Kh. (Ed.). (1958). Ancient Greek-Russian Dictionary: In 2 Vols (Vol. 2). Мoscow: State Publishing House of Foreign and National Dictionaries. Retrieved from http://graecolatini.bsu.by/dictionaries-oldgreek.htm. (In Russian).
Dyachenko’s Complete Church Slavonic Dictionary. (2020). Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Grigorij_Djachenko/polnyj-tserkovnoslavjanskij-slovar.html. (Original work published 1899). (In Russian).
Evgenieva, A. P. (Ed.). (1983). Dictionary of the Russian Language: In 4 Vols. (Vol. 2). Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/books/original/25053/МАС%20т2.pdf. Moscow: Russian Language. (In Russian).
Frank, S. (1998). Light in the Dark. Moscow: Factorial. (In Russian).
Goethe, J. W. von. (2012). Theory of Colours. Theory of Knowledge: The Collected Writings. Moscow: Librokom. Retrieved from https://www.rulit.me/books/uchenie-o-cvete-teoriya-poznaniya-download-424361.html. (In Russian).
Great Latin-Russian Dictionary Based on Dvoretsky’s Dictionary Materials. (2020). Retrieved from http://linguaeterna.com/vocabula/. (In Russian).
Heidegger, M. (1997). Being and Time. (V. V. Bibikhin, Trans.). (Original work published 1927). Moscow: Ad Mаrginem. (In Russian).
Jewish Encyclopedia of Brockhaus and Efron: In 16 Vols. (1906–1913). Saint Petersburg: Brockhaus–Efron Publishing House. Retrieved from https://www.runivers.ru/lib/book7069/. (In Russian).
Krapiva, K. K. (Ed.). (1962). Belarusian-Russian Dictionary. Moscow: State Publishing House of Foreign and National Dictionaries. (In Russian).
Lucretius Carus Titus. (1988). On the Nature of Things. (A. Sodomora, Trans.). Kyiv: Dnipro. (In Ukrainian).
Miklošich, F. (1886). Etymologisches Wörterbuch der Slavischen Sprachen. Wien: W. Braumüller. (In German).
Petrov, V. (2015). The Negative Aspect of the Definition of Social Space: A Concept of χώρα in Plato and in Modern Times. Fylosofskaia Mysl – Philosophical Thought, 8, 54–81. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.7256/2409-8728.2015.8.16195.
Plato. (1965). Phaedrus (Fragment). (S. A. Zhebelev, Trans.). In N. F. Deratani & N. A. Timofeeva (Eds.), Anthology of Ancient Literature: In 2 Vols. (Vol. 1, pp. 468–473). Moscow: Prosvieshchienie. (In Russian).
Plato. (1986). Dialogues. (S. Ya. Sheinman-Topstein, Trans.). Moscow: Mysl. (In Russian).
Plato. (1994). Timaeus. (S. S. Averintsev, A. N. Egunov & N. V. Samsonov, Trans.). In Plato, The Collected Writings: In 4 Vols. (Vol. 3, pp. 421–500). Moscow: Mysl. (In Russian).
Plato. (2000). Republic (Πολιτεία). (D. Koval, Trans.). Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Rinecker, F., & Mayer, G. (Eds.). (1999). Bible Encyclopedia of Brockhaus. Moscow: Russian Bible Society. Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/biblejskaja-entsiklopedija-brokgauza/1262. (Original work published 1960). (in Russian).
Sallis, J. (1999). Chorology: On Beginning in Plato’s Timaeus. Indianapolis: Indiana University Press.
Sokolov, M. (2011). The Principle of Paradise: Chapters on the Iconology of the Garden, Park and Beautiful View. Moscow: Progress-Tradition. (In Russian).
Sreznevsky, I. (1989). Dictionary of the Old Russian Language: In 3 Vols. (Vol. 3, Part 1). Moscow: Kniga. Retrieved from http://oldrusdict.ru/dict.html. (Original work published 1893). (In Russian).
Stafeev, S., & Tomilin, M. (2010). Five Millenniums of Optics: Antiquity. Saint Petersburg: Publishing House “Forma T”. (In Russian).
Steinsaltz, A. (1998). Light in the Philosophy of Hasidism. Jerusalem: Institute for the Study of Judaism in the CIS. URL: https://www.berkovich-zametki.com/Nomer22/Steinsalz1.htm. (In Russian).
Trubachev, O. N. (Ed). (1975). Etymological Dictionary of Slavic Languages (Issue 2). Moscow: Nauka. (In Russian).
Voitsekhovsky, A. (2005). Riddles of Ancient Shrines. Moscow: Veche. (In Russian).
Белорусско-русский словарь / под ред. К. К. Крапивы. М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1962. 1048 с.
Библейская энциклопедия Брокгауза / сост. Ф. Ринекер, Г. Майер. М.: Российское Библейское Общество, 1999. 1120 с. URL: https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/biblejskaja-entsiklopedija-brokgauza/1262.
Біблія / пер. І. Огієнка. 2020. URL: https://bibleonline.ru/bible/ubio.
Большой латинско-русский словарь / по материалам словаря И. Х. Дворецкого. URL: http://linguaeterna.com/vocabula/.
Войцеховский А. И. Загадки древних святынь. М.: Вече, 2005. 384 с.
Гете И. В. фон. Учение о цвете. Теория познания: сборник работ / пер. с нем. М.: Либроком, 2012. 200 с. URL: https://www.rulit.me/books/uchenie-o-cvete-teoriya-poznaniya-download-424361.html.
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. СПб.; М.: Типография М. Вольфа, 1880–1882. URL: http://slovardalja.net.
Древнегреческо-русский словарь: в 2-х т.; т. 2 / сост. И. Х. Дворецкий. М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1958. URL: http://graecolatini.bsu.by/dictionaries-oldgreek.htm.
Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона: в 16-ти т. / под ред. А. Гаркави, Д. Гинцбург, Ю. Гессен, С. Дубнов, И. Маркон, Н. Переферкович. СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1906–1913. URL: https://www.runivers.ru/lib/book7069/.
Лукрецій Кар Тіт. Про природу речей: поема / пер. з лат. А. Содомора. К.: Дніпро, 1988. 191 с.
Петров В. Негативный аспект определения социального пространства: понятие χώρα у Платона и в современности. Философская мысль. 2015. № 8. С. 54–81. DOI: https://doi.org/10.7256/2409-8728.2015.8.16195.
Платон. Держава / пер. з давньогр. Д. Коваль. Київ: Основи, 2000. 355 с.
Платон. Диалоги / пер. с древнегреч. С. Я. Шейнман-Топштейн. М.: Мысль, 1986. 607 с.
Платон. Тимей / пер. с древнегреч. С. С. Аверинцев, А. Н. Егунов, Н. В. Самсонов. Собрание сочинений: в 4-х т.; т. 3. М.: Мысль, 1994. С. 421–500.
Платон. Федр (отрывок) / пер. с древнегреч. С. А. Жебелев; под. ред. Н. Ф. Дератани, Н. А. Тимофеева. Хрестоматия по античной литературе: в 2-х т.; т. 1. М.: Просвещение, 1965. C. 468–473.
Полный церковнославянский словарь Дьяченко (1899). 2020. URL: https://azbyka.ru/otechnik/Grigorij_Djachenko/polnyj-tserkovnoslavjanskij-slovar.html.
Словарь русского языка XI–XVII вв. / под ред. Г. А. Богатовой. М.: Наука, 1996. Вып. 23. 253 с.
Словарь русского языка: в 4-х т.; т. 2 / под ред. А. П. Евгеньевой. М.: Русский язык, 1983. 736 с. URL: https://azbyka.ru/otechnik/books/original/25053/МАС%20т2.pdf.
Соколов М. Принцип рая: Главы об иконологии сада, парка и прекрасного вида. М.: Прогресс-Традиция, 2011. 704 с.
Срезневский И. Словарь древнерусского языка: в 3-х т.; т. 3, ч. 1 / репринт. изд. 1893 г. М.: Книга, 1989. 910 с. URL: http://oldrusdict.ru/dict.html.
Стафеев С., Томилин М. Пять тысячелетий оптики: Античность. СПб: Форма Т, 2010. 526 с.
Франк С. Свет во тьме. М.: Факториал, 1998. 256 с.
Хайдеггер М. Бытие и время / пер. с нем. В. В. Бибихина. М.: Ad Mаrginem, 1997. 452 с.
Штейнзальц А. Свет в философии хасидизма. Иерусалим: Институт изучения иудаизма в СНГ, 1998. URL: https://www.berkovich-zametki.com/Nomer22/Steinsalz1.htm.
Этимологический словарь славянских языков / под ред. О. Н. Трубачёва. М.: Наука, 1975. Вып. 2. 238 с.
Miklošich F. Etymologisches Wörterbuch der slavischen Sprachen. Wien: W. Braumüller, 1886. 548 s.
Sallis J. Chorology: On Beginning in Plato’s Timaeus. Indianapolis: Indiana University Press, 1999. 172 р.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).